Як давати раду з тривогою, коли чоловік на фронті?
Радить Марія Стецюк ― психологиня, партнер якої також перебуває у війську. За матеріалом видання «Бабель»: http://surl.li/iqsbl
🟡 Коли ваш партнер на фронті, може здаватися, що ви нічого не відчуваєте. «Замороження» ― своєрідна анестезія проти душевного болю. Це один із наших захисних механізмів. Далі поступово приходить розуміння, що відбувається. Виникають гнів, злість, безсилля. Наступним мусить прийти прийняття. Ці стадії тривають по-різному. У них також можна «зависнути».
🟡 Щоб цього не відбулося, піклуйтеся про себе. Робіть те, від чого вам стає краще. У кризових ситуаціях ми не завжди памʼятаємо про способи самодопомоги, тож варто написати кризовий список, своєрідну тривожну валізку для психіки. Занотуйте, що допомагало вам до 24 лютого, і спробуйте, чи працює це зараз. Запишіть контакти людей, до яких ви можете звернутися за підтримкою.
🟡 Пригнічені емоції лише поглиблюють травматичний досвід. Тож треба проживати їх ― плакати, виговорюватися, виїжджати в ліс і кричати, якщо хочеться. Якщо маєте сили, можете зайнятися волонтерством ― наприклад, збирати гроші на авто чи аптечки для військових, або ж плести сітки чи пекти печиво на фронт.
🟡 «Заземляйтеся», намагайтеся бути тут і тепер. Якщо це не допомагає, застосовуйте дихальні або тілесні практики. Кілька найпростіших є у дописі: http://surl.li/iqqwp
🟡 Якщо партнер кілька днів не виходить не зв’язок, не переживайте свої емоції на самоті. Спілкуйтеся з подругами, психологами чи у групах підтримки. Якщо вам дуже складно, попросіть у близької вам людини пожити разом ці кілька днів. Також можна проживати цей період з рідними коханого. Але тільки в разі, якщо ви не підсилюватиме тривогу одне одного.
🟡 Під час розмови з коханим не варто запитувати деталі військових операцій, натомість можна сказати: «Розкажи мені те, про що сьогодні можна розповідати». Часто дружити не розповідають чоловікам про своє мирне життя ― їм здається це недоречним. Проте переважно це працює навпаки: чоловікам важливо знати, що їхні кохані не ізольовані в своїй тривозі, а живуть те життя, заради якого вони воюють.
🟡 Дружини, які чекають чоловіків з війни, часто думають, що можуть впоратися самотужки, якщо будуть старатися. Але немає нічого поганого в тому, щоб попросити про допомогу. Звернутися до спеціаліста ― це теж спосіб піклуватися про себе. Психолог допоможе з кризовою ситуацією. До психотерапевта треба звертатися, якщо вам хочеться більш глибокого опрацювання внутрішніх проблем. Якщо ви в апатії, не хочете їсти, не можете спати, відчуваєте агресію ― зверніться до психіатра.
🟡 Спілкування з людьми, які мають схожий досвід, показує, що ви не самі в своїх емоціях і переживаннях. Наприклад, дівчата бачать на вулиці пари і зляться, що ці чоловіки не на фронті, — і їм за свою злість соромно. Проте на групі виявляється, що й інші таке відчувають ― і вже немає думки, що з тобою щось не так. Зникає відчуття ізоляції та «ненормальності».
❤️🩹 Якщо ви дружина військовослужбовця і відчуваєте потребу психологічної допомоги ― зверніться на лінію підтримки від Veteran Hub: +38 (067) 348-28-68
Немає коментарів:
Дописати коментар