Любіть своїх дітей 💙💛💕💞💕

📌📌Вправи для зняття стресу

📌📌Вправи для зняття стресу 

💥Гра «Кнопка радості»

Кладемо обидві руки перед собою на коліна. “Зараз я загадаю кнопку радості в якомусь одному місці на руці, а ти, натискаючи пальчиком у різні місця на руці, спробуй відгадати, де вона. 

Я буду направляти тебе за домопомогою "холодно-гаряче." 

Коли дитина натискає на місце, яке ми загадали, ми бурхливо виражаємо свою емоцію, бо це ж кнопка радості!

💥Гра Тискалка. 

Стаємо на коліна навпроти нашої дитини. 

І ми, і вона виставляємо наші долоні вперед і прикладаємо до долоньок дитини. (Якщо це дошкільник, він може стояти. Якщо середня школа, стає на коліна). 

І по команді 1, 2, 3 починаємо тиснути одне на одного нашими долоньками сильно-сильно. 

Ця тілесна гра допомагає екологічно вивільнити зайву агресію, що накопичується у дитини.

💥Гра Голодний привид. 

Беремо ковдру, сідаємо на підлогу і накидуємо ковдру собі на голову і плечі наче привид. 

Дитина знаходиться за декілька метрів спереду від нас. 

Коли ми вигукуємо “Привид зголоднііііііів!”, дитина біжить до нас, ми її запускаємо під ковдру і “з’їдаємо” нашими міцними обіймами. 

Гра триває до тих пір, поки привид не втомиться і справді не захоче їсти.

💥Гра “Хто більше назве?” 

Назвати якнайбільше предметів і явищ, які можуть бути: червоними, прозорими, залізними, круглими, скляними, безкінечними, теплими, маленькими, паперовими, гострими, ароматними, кольоровими тощо.

💥Гра М’яч 

Вправа для зняття м’язового напруження та масажу рук.

  Зробіть собі м’ячик для зняття стресу. Наприклад, для цього ви можете наповнити повітряні кульки сухим горохом або рисом.

  Візьміть м’яч у руку, можете взяти два в обидві руки, стисніть м’яч і розслабте руку.

  Поекспериментуйте зі стисканням м’яча. Знайдіть спосіб, який підходить саме вам, змінюйте швидкість стискання, силу та тривалість стискань так, як вам буде подобатися.

Вправи, за допомогою яких дитина може подолати свої страхи💙💛

Вправи, за допомогою яких дитина може подолати свої страхи

✅Малюємо страх.(з 5 років)

Дитині можна запропонувати намалювати свій страх. По ходу малюваннязадаються питання, які спонукають її розвивати сюжет малюнка,збагачувати палітру використовуваних колірних тонів. Завдання полягає в якомога більш деталізованому розгортанні сюжету, підвищенні і яскравості кольору, виразності колірних поєднань, використанні широкої різноманітності колірних тонів. Дитину потрібно розпитати про те, що вона намалювала, таким чином познайомившись зі своїм страхом (дізнатись його слабкі і сильні сторони). В кінці запитати: «А що тепер хочеш з ним зробити?»

✅Гра.

 Розіграйте з дитиною сценку за участю улюблених іграшок. Нехай один герой боїться, а інші нехай йому допомагають подолати страх. Добре, якщо дитина погодиться бути помічником, а ви будете героєм, який боїться.

✅Ліплення

«Страшна маска»

Кожній дитині пропонується, використовуючи маленькі шматочки пластиліну, зробити на папері маску якогось страшного персонажу. При цьому дорослий стежить за тим, щоб шматочки ретельно розмазувалися по папері, і за допомогою питань «Де він живе? Що він любить». І т. п. спонукає дитину розповідати про свого персонажа. Особлива увага приділяється тому, щоб дитина ретельно зобразила очі, по можливості описати словами погляд персонажа. Дуже важливо, щоб у масці були присутні засоби прояву агресії (ікла,зуби, отруйна слина, роги і т. п.), а також свідоцтва її прояви (наприклад, кров). Після того як маска буде готова, дитина вирізує, а потім приміряє її і розглядає себе у дзеркалі. Можна запропонувати йому побути в ролі цього персонажу, вимовити якісь страшні звуки, полякати когось. Потім маску надягає ведучий або інший учасник і лякає дитину, який повинен показати переляк як можна разючіші.

Казкотерапія

✅«Страшна казка по колу»

Мета: допомогти дітям довести страх до гротеску.

Діти за допомогою ведучого, по черзі додаючи кожний по 1-2 пропозиції, складають страшну казку. Казка повинна «нагромадити» так багато страшного, щоб звернути страшний зміст в смішну протилежність.

Наприклад:

«Олексій по дорозі в школу побачив собаку. Вона виявилася громадною. Вона була до того ж дуже голодна. Олексій дуже злякався. Собака з вишкіреною пащею кинулася до Олексія. Йому нікуди було сховатися. Він зняв рюкзак і став туди залазити, щоб сховатися від собаки. Собака почала страшно гавкати. Олексію від страху захотілося в туалет. Потім він почав голосно кричати: "Допоможіть"

Собака злякалася його і втекла. Виявляється, вона почуяла запах бутерброда з рюкзака Олексія і чекала, що він пригостить її.

✅Можна скласти казку разом з дитиною про чарівну скриню, на дні якої лежить те, що завжди перемагає різні страхи. Цей предмет дитина повинна придумати сама і намалювати його на аркуші паперу.

АРТ-ТЕРАПІЯ ПРИ РІЗНИХ ПОЧУТТЯХ (для дітей та дорослих)

АРТ-ТЕРАПІЯ ПРИ РІЗНИХ ПОЧУТТЯХ (для дітей та дорослих)

© Вікторія Назаревич

Як формується звичка влаштовувати істерики.

Говоритимемо про одну з найпоширеніших причин формування такої звички.

Відомо, що у вихованні дітей дуже важливо бути послідовним. Якщо сказав ТАК, то дотримати слова, а якщо — НІ, то воно має бути непохитним!!! АЛЕ, з досвіду роботи з дітьми та їхніми батьками, ця послідовність у вихованні чомусь не спрацьовує.

Дитина щось у вас просить, ви відмовляєте, тоді вона починає у будь-які можливі для неї способи вас вмовляти (одним зі способів умовляння саме і є маніпулятивна істерика). Ви через певний час погоджуєтеся дати те, що дитина вимагає!

З часом ці істерики посилюватимуться, бо дитина вже точно знає, що ваше НІ — це ТАК, але після маніпулятивної істерики. (Просимо не плутати такі істерики з істеричним неврозом — то зовсім інша річ.)

Який вихід із ситуації?

Назовемо два найулюбленіші.

У непринципових питаннях одразу погоджуйтеся, щоб не закріплювати звичку змінювати ваше рішення істерикою. Ми все одно дуже часто піддаємось на неї. Якщо ви розумієте, що зрештою погодитесь, аби дитина тільки вгамувалась, краще або погодьтеся одразу, або будьте готовими вгамувати істерику!

Навчіть дитину за допомогою аргументів переконувати вас. Тобто дитина має не тільки, наприклад, просити у вас іграшку, алей довести вам, що їй ця іграшка потрібна, пояснити навіщо, як вона з нею планує гратися і як почуватиметься, якщо вона в неї з’явиться або не з’явиться… Корисно іноді змінювати своє НІ на ТАК, бо цим ви робите своїй дитині великий подарунок!

Якщо в подальшому житті ваша дитина буде стикатися з відмовами, для неї вже буде звичним інструмент аргументованого переконання, що дасть їй більше можливостей у житті! Погодьтеся, що навіть ми, дорослі, дуже часто боїмося відмов. Нумо спробуємо не формувати в дітях ані страху відмов, ані маніпулятивних істерик!

Бажаємо успіху, тепла і любові у стосунках з вашими дітьми!!!

Світлана Єфременкова

АУТОАГРЕСІЯ Що робити, якщо дитина завдає собі шкоди.

АУТОАГРЕСІЯ

Що робити, якщо дитина завдає собі шкоди

Одна із проблем, з якою зіштовхуються сучасні підлітки, – це свідоме нанесення ушкоджень самим собі. Батьків це може дуже налякати, проте із цією проблемою можна впоратися за допомогою досвідченого фахівця.

Що ж повинні робити батьки, коли їм стає відомо про те, що їхня дитина завдає собі шкоди (у тій чи іншій формі, у тій чи іншій мірі)? Ось деякі поради, які допоможуть батькам визначитися з тим, дійсно діти пошкоджують себе чи бажають якось модифікувати своє тіло.

Якщо ви виявили самоушкодження в дитини:

Не панікуйте, але поставтесь до цього серйозно. Ви повинні розуміти, що самоушкодження не означають, що ваша дитина бажає покінчити життя самогубством. Хоча цей варіант не варто відкидати, багато підлітків наносять собі пошкодження для того, щоб позбутися психологічного тиску, стресу та впоратися зі своїми життєвими проблемами. Більшість підлітків роблять це, щоб зняти напругу, а не вбити себе. Але це не означає, що до самоушкодження треба поставитись несерйозно. Фахівець зможе допомогти вашій дитині знайти нові, конструктивні способи того, як упоратися зі стресом і подивитись на ситуацію, що склалась, під іншим, більш оптимістичним кутом.

Зверніться по допомогу. Якщо ваша дитина хоче покінчити життя самогубством або сильно поранена, негайно зверніться по медичну допомогу. Якщо дитина не має суїцидальних намірів, знайдіть психолога або психотерапевта, який уміє працювати з дітьми, що завдають собі шкоди.

Якщо ви вважаєте, що ваша дитина має суїцидальні наміри, не залишайте на самоті.

Дотримуйтеся призначень, які дасть вам лікар (психотерапевт).

Як тільки ви будете впевнені в тому, що ваша дитина знаходиться в безпеці, ви повинні стати важливою частиною процесу її зцілення. Ось що можуть зробити батьки в таких ситуаціях:

Слухайте та співпереживайте. Деякі дорослі вважають, що проблеми їхніх дітей не настільки важливі, як проблеми дорослих. Пам'ятайте про те, що проблеми вашої дитини сприймаються нею як величезні й життєво важливі. Поставте себе на її місце, щиро співчувайте їй.

Кажіть про її рани спокійно. Не реагуйте занадто бурхливо, інакше вашій дитині буде некомфортно з вами. Дуже важливо бути відкритими, поставитися з розумінням. Дитина повинна продуктивно спілкуватися з батьками та психологом, психотерапевтом чи іншим фахівцем, якщо ви хочете, щоб вона припинила вдаватись до самоушкодження.

Знайдіть час для своєї дитини. Коли ваша дитина буде отримувати необхідну допомогу, вона повинна розуміти й бачити, що ви турбуєтеся про неї. Навіть підлітки, які ховаються за масками байдужості, цінують підтримку своїх батьків.

Станьте неупередженим джерелом підтримки. Ваша дитина повинна знати, що з вами можна розмовляти про життєві проблеми, у тому числі і про самоушкодження, не боячись піддатись осуду й жорсткій критиці.

Переконайтеся, що рани загоюються правильно, при необхідності зверніться до лікаря.

Важливо, щоб ваша дитина займалася із практичним психологом або психотерапевтом, який спеціалізується на допомозі дітям, які завдають собі шкоди.

Обговоріть проблеми своєї дитини зі шкільним психологом. Фахівець допоможе їй упоратися із проблемами у школі, завжди вислухає й буде стежити за безпекою вашої дитини.

Знайдіть психолога або психотерапевта і для себе. У такий нелегкий період ви не завжди будете знати, що робити. Індивідуальні або сімейні консультації обов'язково підуть вам на користь.

Розвиток дитини

Ознаки профілів для тролінгу в Інтернеті.

Ознаки профілів для тролінгу в Інтернеті:

👹Відсутність фотографій.

Тролі та хейтери часто приховують власне обличчя, щоб уникнути наслідків в цифровому та реальному світі. Тому встановіть для дитини правило — якщо у профілі немає фотографій, додавати його до списку друзів не слід.

👹Немає спільних друзів чи знайомих.

Запитів від людей, з якими немає спільних контактів також слід уникати. Адже хоча б один спільний друг вже є певною гарантією того, що запит надходить від реальної людини.

👹Велика кількість підписників, але відсутня активність.

Має викликати підозри і те, що на профіль підписана велика кількість людей, але при цьому в ньому майже немає оригінальних записів або лише репости з інших сторінок. Імовірно, такий обліковий запис несправжній та може використовуватися для тролінгу в Інтернеті.

Протидія тролінгу👹

Важливо дізнатися про проблему, поки зловмисник не починав переносити ненависть, погрози та напади з цифрового світу в реальний, адже в такому випадку наслідки можуть бути фатальними. Варто зазначити, що часто діти не розповідають про тролінг дорослим, бо бояться помсти кривдників. Тому батьки та вчителі повинні створити «безпечний простір» для своїх дітей, в якому вони не будуть боятися поділитися своїм досвідом зі старшими.

Профілактика в багатьох випадках є досить ефективним інструментом, однак, якщо юний користувач вже став жертвою знущань перш за все варто заблокувати облікові записи, які здійснюють цькування. Майже у всіх соціальних мережах є можливість поскаржитися адміністраторам на певний профіль або образливий запис. Такі повідомлення є анонімним та допомагають покращити безпеку та комфорт усіх користувачів Інтернет-спільноти. 

#глосарій_не_цькуй #тролінг #не_цькуй

День безпеки в Інтернеті

Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. Наприклад, 11 лютого 2020 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”.

Метою Дня безпеки в Інтернеті є поширення знань про безпечне, відповідальне і позитивне використання цифрових технологій для дітей та молоді.Ця подія дозволяє зробити акцент на позитивному використанні технологій і вивчити роль, яку ми всі граємо в цілях сприяння створенню кращого і більш безпечної онлайн-спільноти. Воно служить закликом для молодих людей, батьків, вихователів, вчителів, соціальних працівників, співробітників правоохоронних органів, підприємств, політиків і широких верств суспільства, щоб об’єднатися з метою сприяння та створення найбільш позитивного і кращого інтернету.

В 2023 році День безпеки в Інтернеті припадає на 7 лютого.

Серед учнів 5 - 7 кл. КЗ "Війтівецький ліцей" та КЗ "Качанівський ліцей" були проведені години спілкування на тему: " Безпека в інтернеті".

Гра з кубиком

Гра з кубиком 

Мета: навчитися контролювати свій гнів

Це проста гра для кількох гравців, у яку можна грати за допомогою кубика.

Вам буде потрібно:

гральний кубик;

завдання для кожного номера на кубику.

Перед початком гри придумайте завдання, які повинен виконати гравець, коли йому випаде те чи інше число на кубику. Наприклад:

1 - Назви одну річ, яка тебе дратує.

2 - Назви одну річ, яку ти можеш зробити, щоб заспокоїтися, коли злишся.

3 - Назви один спосіб контролювати свої емоції в школі.

4 - Назви одну дію, яку ти зробив і шкодуєш про це.

5 - Назви ситуацію, коли тобі важко було контролювати свої емоції.

6 - Назви ситуацію, коли ти злився, але прийняв правильне рішення.

Ви можете придумати і інші завдання для гри.

Як грати:

1. Запропонуйте дітям сісти в коло й кидати по черзі кубик.

2. Щоб виконати завдання, дитина повинна назвати тільки одну ситуацію.

3. Не можна обговорювати або коментувати відповіді інших дітей.

У цю гру можна грати в класі або вдома з родиною.

Мої кордони: як про них сигналізувати?

‼️Мої кордони: як про них сигналізувати? 

Порушення особистих кордонів почасти трапляється з кожним з нас. Зазвичай це не тільки відтоптані ноги в громадському транспорті й штурхани в переході, а й дії близьких, колег, знайомих, друзів і навіть коханої людини. Скажімо, порушувати кордони може колега, який/яка зловживає твоїм особистим часом і висить на вухах в перерві; чи шеф, що регулярно накидує роботу окрім твого домовленого навантаження. Це може бути і порушення побутових домовленостей в спільному проживанні: неприбрані чашки, речі у співмешканців, занадто голосна музика сусідів тощо. У стосунках - обман, зловживання довірою, наполегливе спонукання до неприємних чи неприйнятних речей тощо. 

➡️ Об’єднує ці історії зазвичай реакція - маркер злості у різних інтенсивностях: роздратування, презирство, обурення, гнів, лють. З‘являється відчуття «щось не так», «щось відбувається неприємне», «так не має бути». 

І добре, якщо одразу зрозуміло, що не так, і про це можна прямо сказати іншому та припинити неприємні речі для тебе. Разом з тим, у момент порушення кордону це може бути не таким очевидним, або ж може бути складно просигналізувати про це. 

🟢 Як навчитися це робити? 

📌📌Для ідентифікації кордонів може бути доречною психологічна техніка використання словесних сигналів: 

⏺️ «Мені не подобається …» / «Мені подобається…»

⏺️ «Я не люблю, коли…» / «Я люблю, коли…»

⏺️ «Мені неприємно, що…»/ «Мені приємно…»

⏺️ «Я не хочу, щоб…» / «Я хочу…»

⏺️ «Мені так не підходить»/ «Мені підходить…» та подібні.

❗️Зверни увагу: сигнали можуть бути не тільки негативними («мені не подобається») але й позитивними («мені підходить»): так інший/а зрозуміє, як з тобою можна бути. Ця інформація також важлива в стосунках. 

▶️ Спробуй упродовж деякого часу сигналізувати про неприємні чи неприйнятні для тебе речі іншим та спостерігати за своєю та їх реакцією.

Час від часу питай себе при використанні сигналів: 

❓ Чи змінилися мої стосунки з іншими? Якщо так, то як? Що на це впливає? 

❓ Які реакції виникають в тебе та інших, коли ти використовуєш позитивні та негативні сигнали? 

❓ Які сигнали проговорювати легше, які важче? 

Твої кордони важливі, і ти маєш право про них заявляти.

Особливості екстраверсії й інтроверсії в дітей

Особливості екстраверсії й інтроверсії в дітей

Існує важлива характеристика особистості дитини, яка називається «темпераментом». Темперамент – це схильність людини діяти й реагувати певним чином, спираючись на індивідуальні особливості, притаманні їй від народження. Екстраверсія й інтроверсія при цьому є свого роду «південним і північним полюсами темпераменту», як висловився свого часу один з учених.

Найвідоміша шкала оцінки особистості – це «Ідентифікатор типів Майєрс-Бріггс» (опитувальник MBTI), заснована на «психологічних типах» Юнга, описаних ним у книзі з аналогічною назвою.

Юнг припустив, що всі ми маємо природну схильність або до екстраверсії, або до інтроверсії, комбінуючи в собі певні переважання чотирьох основних психічних функцій, таких як «мислення», «почуття», «відчуття» й «інтуїція». Шкала Майерс-Бріггс визначає ці переважання та пропонує шістнадцять різних профілів особистості, які відображають схильність людини до екстраверсії чи інтроверсії в залежності від її конкретних переважань на користь мислення або почуттів, відчуття (сенсорики) або інтуїції, оцінки (суджень) або сприйняття.

Для батьків знання темпераменту своєї дитини може бути дуже корисним для розуміння того, які види діяльності й ситуації можуть найкращим чином розкрити її природні таланти та вподобання, а також які види ситуацій є для неї важкими, а іноді й виснажливими. Озброєні цією інформацією, батьки можуть краще зрозуміти, чому дитина діє певним чином, а також спрямовувати її на досягнення успіху. Батькам також корисно розуміти особливості свого власного темпераменту й оцінювати те, як вони гармоніюють або дисонують з темпераментом дитини. Це стане зрозуміліше пізніше, у процесі прочитання цієї статті. Отже, тема обговорення: схильності до екстраверсії й інтроверсії.

Екстраверти

Кожний здатний бути одночасно й екстравертом, й інтровертом, оскільки в багатьох випадках спосіб наших дій продиктований ситуацією, в якій ми знаходимось, і безпосередньо тим, що від нас вимагається. Наприклад, якщо у вас робота, яка вимагає великої кількості зустрічей і взаємодії з багатьма людьми і, можливо, участі у групових проектах, ви будете використовувати екстравертний підхід, тобто такий, якого вимагає ситуація. Але при цьому ви можете мати конституційне переважання до інтроверсії. Справа в тому, що в усіх нас є переважання одного або іншого типу, яке стає очевидним, коли ми розглядаємо способи відновлення власної енергії або, кажучи інакше, способи підзарядки енергією.

Екстраверт бере енергію або заряджається нею від інших людей. Він обожнює ситуації, які передбачають велику кількість взаємодії, діяльності та стимуляції. Таким чином, екстраверти, як правило, досить товариські й комунікабельні люди, мають уроджену здатність знайомитись з новими людьми. Вони відчувають себе комфортно у групі, вміють швидко зближуватись із людьми, включаючи незнайомців, та отримують задоволення від роботи у жвавому діловому середовищі. І навпаки, вони можуть відчувати себе сумними та спустошеними, якщо їм доводиться проводити багато часу на самоті.

Екстравертів можна охарактеризувати словом «експресивний» («виразний»). Вони схильні направляти свою енергію назовні, у дії й мову. Бажання взаємодіяти й перевага діяльності можуть примушувати їх робити вчинки, перш ніж подумати про них. Це пов'язано з тим, що вони обробляють інформацію й отримують енергію за допомогою міжособистісної взаємодії і перед спілкуванням або взаємодією з ким-небудь не вдаються до внутрішньої обробки інформації. Екстраверти сприймаються доступними й відкритими людьми, на них часто звертають увагу через їх легкість у спілкуванні, явне задоволення, яке вони отримують, розмовляючи та взаємодіючи з іншими. Їм подобається перебувати в центрі суспільної уваги, вони тяжіють до діяльності, що сприяє взаємодії або відбувається у великих групах.

Інтроверти

На відміну від екстравертів, інтровертів може втомлювати велика кількість взаємодії. Вони беруть енергію зі свого внутрішнього світу думок, емоцій, ідей. Вони більш схильні до споглядання, люблять відокремлену діяльність, яка дозволяє їм працювати спокійно, наодинці із собою. Після того як вони відвідують громадські заходи або беруть участь у групових заняттях, їм потрібен час, щоби побути на самоті, щоби поповнити себе енергією. Вони, як правило, раніше всіх ідуть з вечірок і свят, тоді як екстраверти залишаються до останнього.

Інтровертів можна охарактеризувати словом «стримані». Вони, як правило, тримають при собі думки й ідеї, уважно слухають, що кажуть інші люди, і вдумливо обробляють і приймають запропоновану інформацію. У екстраверта, навпаки, є потреба в самовираженні, він прагне висловити те, що в нього на думці замість того, щоби слухати. Екстраверт добре розмовляє й погано слухає, а інтроверт багато слухає і мало розмовляє.

Інтроверти віддають перевагу взаємодії один на один або в невеликих групах. Їм краще з людьми, яких вони добре знають; вони отримують велике задоволення від глибоких розмов, зосереджених на ідеях, концепціях і роздумах. Вони вміють концентруватись і насолоджуватися змістом такої взаємодії на відміну від екстравертів, які більше насолоджуються енергією спілкування, а не його змістом. Інтроверти – це закриті люди, яким потрібен час для знайомства.

Діти-екстраверти

Дитина-екстраверт, як правило, дуже енергійна й любить взаємодіяти з батьками. Такі діти люблять партнерство, інтерактивні ігри та часто розігрують сценки, вони не люблять довго грати поодинці у своїй кімнаті. Такі діти практично не вміють зайняти самих себе і, з позиції стилю навчання, краще вчаться за допомогою взаємодії й бесід. Підлітки-екстраверти люблять навчання у групах, оскільки вони вчаться, пояснюючи іншим людям те, що знають самі, або слухаючи, як інші люди пояснюють їм досліджуваний матеріал. Загалом, цим дітям подобається взаємодіяти з іншими дітьми, вони заряджаються енергією під час занять саме у групі.

Відповідні заняття для дитини-екстраверта

Дітям-екстравертам можуть подобатись будь-які з наступних видів діяльності:

Брати участь у п'єсах, лялькових спектаклях або в ексцентричних комедійних постановках і, відповідно, перевдягатись у костюми – їм подобаються акторська гра й участь у будь-яких театралізованих виставах.

Говорити в мікрофон або звертатись до аудиторії.

Будувати щось.

Займатись малюванням, майструвати.

Займатись командними видами спорту.

Брати участь у клубах за інтересами.

Відвідувати бібліотеки, музеї або наукові виставки.

Ходити на пікніки або в походи.

Вільно розмовляти на теми особистого інтересу.

Обговорювати ідеї й майбутні цілі із зацікавленими слухачами.

Займатися фізичною діяльністю, наприклад, стрибками на батуті.

​Ситуації, які пригнічують екстраверта

Екстраверти починають нудьгувати, якщо проводять занадто багато часу на самоті. Завдяки своїй інтерактивній природі, яка тяжіє до взаємодії, їм необхідна велика кількість точок виходу своєї енергії та творчого самовираження на художньому, фізичному або інтелектуальному рівні. Крім того, вони мають потребу у зворотному зв'язку з тими, хто їх оточує, і вважають за краще демонструвати свої таланти іншим людям, а не самостійно насолоджуватись відчуттям задоволення досягнутим результатом. Оскільки в екстравертів є сильна потреба висловлювати свої ідеї та погляди, їх дуже пригнічують критика й велика кількість заперечень, що надходять у процесі їх самовираження. Їм також не до вподоби монотонність або проекти, що тривають невизначений строк. Екстраверти потребують систематичної стимуляції, їх спустошують довгострокові зобов'язання, які блокують їх потребу в різноманітності. Це не означає, що вони не здатні до довгострокових особистих зобов'язань у взаєминах або особистих цілях, але їм необхідно знаходити способи додавати до цих ситуацій різноманітність і хвилювання.

Заспокійливі заняття для екстраверта

Ванна з піною й великою кількістю іграшок, час, щоби просто поспілкуватись і висловитись, прогулянки й розмови на природі із близькою людиною або читання цікавого оповідання – усе це заспокійливі заходи для екстраверта. Екстраверту важлива наявність партнера або помічника, який посприяє у виконанні виснажливої роботи і з яким можна обговорювати нові ідеї. Іноді для кращої концентрації екстраверту потрібна фізична активність, яка передбачає розмірені, розмашисті рухи тіла, наприклад, водна аеробіка або йога. Перш за все екстраверту дуже важливо мати можливість переслідувати свої власні цілі та інтереси, що вимагає терпіння й підтримки батьків.

Діти-інтроверти

Дитині-інтроверту можуть подобатись деякі з тих занять, які люблять екстраверти, але інтроверти приділяють більше уваги дослідженню самого себе, а не самовираження. Це особливо помітно при заняттях діяльністю, пов'язаною з акторським, виконавським мистецтвом.

Інтровертам подобається:

Вести щоденник.

Займатись письменством, включаючи написання оповідань, прози та поезії.

Займатись драматичним мистецтвом.

Живопис, графіка, скульптура.

Мистецтво й ремесла.

Грати наодинці, особливо в уявні ігри з ляльками, у школу або магазин.

Читати.

Відвідувати бібліотеки.

Будувати різні конструкції, збирати пазли, грати на комп'ютері.

Глибока реалізація або вивчення одного предмета чи ідеї.

Проводити довгий час на самоті у своїй кімнаті, займаючись відокремленою діяльністю.

Проводити час з одним або двома хорошими друзями.

Грати поруч з іншими дітьми.

​Ситуації, які пригнічують інтроверта

Найбільше дітям-інтровертам набридають будь-які ситуації або заняття, які їх перезбуджують. Вони зазвичай дуже чутливі до шуму, натовпу людей і занадто великої кількості заходів, що відбуваються в один час. Якщо такі діти протягом тривалого часу перебувають у суспільстві, не маючи можливості підзарядитись енергією наодинці із самими собою, вони стають виснаженими, що може проявлятись у вигляді примхливості, утоми або фізично такими симптомами, як біль у животі, головний біль тощо. Вони не люблять часто змінювати один вид діяльності на інший і дуже чутливі до постійних або різких змін. Узагалі, інтроверти люблять свою незалежність і бувають незадоволені, коли зовнішні ситуації або сторонні люди заважають задоволенню цієї потреби.

Заспокійливі заняття для інтроверта

Інтроверти люблять проводити багато часу на самоті, щоб досліджувати ідеї, споглядати або повністю занурюватись в якесь заняття. Вони цілими днями можуть працювати над проектом і розслабляються, якщо ніхто й ніщо не втручається в їхню роботу. Інтровертам подобається проводити час у мріях і занурюватись у читання книг, малювання чи власні думки. Їм подобається спокійна атмосфера, вони вважають за краще все планувати заздалегідь, щоб мати можливість емоційно підготуватись. Для них не менш важливо мати чітко окреслені очікування, перш ніж приступати до будь-якої діяльності. Майте на увазі, що інтроверти люблять спочатку обробляти всю наявну інформацію, а лише потім діяти, а також працюють краще, коли можуть визначити та зрозуміти взаємозв'язок між ідеями. Деякі діти-інтроверти демонструють бажання займатись відокремленою діяльністю або хобі вже в дуже ранньому віці.

Про ваш темперамент

Розмірковуючи у процесі прочитання цієї статті, до темпераменту якого типу відноситься ваша дитина, ви, безсумнівно, замислювались про власний тип темпераменту. Це важливо не тільки для того, щоб допомогти вам сформувати та підтвердити те, що ви вже знаєте про себе, а й для того, щоб допомогти вам зрозуміти відмінності й подібності, які існують між вами й дитиною. Якщо ви батько-інтроверт, а ваша дитина екстраверт, ви, швидше за все, часто відчуваєте себе виснаженим її постійною потребою вашої участі в її заняттях, навіть таких простих, як перегортання нової книги. І навпаки, якщо ви батько-екстраверт дитини-інтроверта, ви можете бути здивовані її потребою в самоті протягом тривалих періодів часу або її роздратуванням, коли ви говорите занадто довго або залучаєте її до участі у великій кількості домашніх справ.

Що ви можете дізнатись з будь-якої з цих ситуацій, так це те, як змінювати свою стратегію виховання, щоби справлятись із певними моделями поведінки дитини. Знову здобуте розуміння того, як ваша дитина підживлюється енергією, може допомогти вам створити кращі умови та дібрати найбільш корисні заняття для дитини, а також допоможе вам знаходити час у своєму розкладі для задоволення власних потреб.

Батьки не повинні приписувати всі види поведінки й тенденції спрощеним категоріям темпераменту. Важливо пам'ятати загальну картину, коли мова йде про особистості та відповідні їм види діяльності. У формуванні типу поведінки вашої дитини поряд з темпераментом грають роль і інші фактори, такі як віковий розвиток, домашні умови, стреси та взаємини в сім'ї. Ця стаття покликана лише привернути увагу батьків до значення, яке може мати вроджена конституція дитини, щоб ви могли використовувати цю інформацію, аби допомогти їй в досягненні успіху.

З нету....

📌📌50 фраз для зміцнення самооцінки дитини

📌📌50 фраз для зміцнення самооцінки дитини

1. Ти мені дуже допоміг. 

2. Ти мав рацію. 

3. Я знаю, ти дуже старався. 

4. Я тобі дуже вдячна. 

5. У тебе класні ідеї. 

7. Я в тебе вірю.

 8. Ти дуже важливий для мене. 

9. Я тобою пишаюся. 

10. Я тебе обожнюю. 

11. Не треба бути досконалим, щоб бути дивовижним. 

12. Я тобі вірю. 

13. Ти цього вартий. 

14. Не бійся бути собою.

 15. Це добре бути допитливим. 

16. Це нормально - припускатися помилок.

 17. Я тебе розумію.

 18. Можеш сказати мені ні.

 19. Ти є невід'ємною частиною нашої родини.

 20. Ми зробимо так, як ти пропонуєш. 

21. Я тебе ціную. 

22. Ти перевершив самого себе. 

23. Я прощаю тебе. 

24. Я така щаслива, що ти в мене є.

 25. Твій вчинок дуже сміливий.

 26. Я захоплююсь тобою. 

27. Це твоє рішення. 

28. Якщо ти віриш у щось, це важливо.

 29. Не здавайся.

30. Я завжди любитиму тебе.

 31. Твоє ставлення може змінити будь-яку ситуацію. 

32. Не порівнюй себе з іншими.

 33. Ти впораєшся. 

34. Чогось боятися – це нормально.

 35. Навіть якщо ти припустився помилки, її майже завжди можна виправити. 

36. Твоя доброта не робить тебе слабким.

 37. Ти добрий друг.

 38. Тобі не треба робити все, що роблять інші. 

39. Все можливе. 

40. Ти можеш змінити світ на краще. 

41. Мені подобається, як ти це зробив. 

42. Я тебе слухаю. 

43. У тебе чудово вийшло. 

44. Моє серце повне любові до тебе. 

45. Ти не будеш подобається всім, і це нормально. 

46. У тебе завжди є вибір. 

47. Відмінне питання.

 48. Я із задоволенням проведу з тобою час.

 49. Ти зробив чудовий вибір.

 50. Я тобі довіряю.

 Ці фрази зібрала для батьків підприємець Корі Кісон. 

Роздрукуйте, повісьте на дзеркало чи холодильник. Повторюйте це дітям, чоловікові та головне - СОБІ♥️.