понеділок, 25 квітня 2022 р.

синдром ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ....

СИНДРОМ ВІДКЛАДЕНОГО ЖИТТЯ

"Зараз все не на часі"
"Житиму далі, коли закінчиться війна"

 Такі слова ми часто можемо почути від близьких, друзів, колег по роботі та просто знайомих людей в період війни.

     Місяць війни минув. Люди поділилися на три категорії:

✅З ресурсною психікою без комплексних травм.
 Вони мають сили продовжити життя навіть попри війну.

✅ Ті, хто затримався в проміжній фазі. 
Вони ніби хочуть продовжувати життя, але щось постійно їх зупиняє та повертає на декілька кроків назад. Їм також притаманне сильне почуття вини.

✅ Люди, які залишилися в тому стані, що й у перший день війни. 
Зазвичай саме вони агресивно реагують на бажання інших жити далі. Вони не сплять, не їдять, постійно читають новини та забороняють собі будь-які задоволення.

За словами психологині, проблема останніх може бути не лише у внутрішньому бажанні, а й у порушенні роботи нейромедіаторів мозку. Тому слід вчасно звернутися до сімейного лікаря чи терапевта👩‍⚕️.

 За допомогою опитувальника PHQ-9 (Patient Health Questionnaire) лікар може діагностувати проблему та скерувати до невролога чи психіатра. Спеціалісти призначать спеціальні медикаменти💊. Без них ризик ПТСР, депресії та тривожних розладів збільшується❗️.

 ❓ Що таке синдром відкладеного життя?
Люди, які планують жити лише після війни, мають синдром відкладеного життя.

🔑"Це психологічний феномен, за яким людина постійно переживає за минуле чи майбутнє. Вона не може жити у проміжку тут і зараз. Людина, яка чекає на закінчення війни, переживає за майбутнє, що не має конкретного терміну настання", – пояснює психологиня.

Часто підґрунтя такої поведінки – дитинство. Людину хвалили лише за досягнення: "Ти можеш відпочити тільки після виконаної роботи". 

Подібна ситуація: "Ти можеш повернутися до звичного життя лише після закінчення війни". Такі люди часто страждають на депресію, тому що не вміють отримувати задоволення просто так.

🔑Якщо ви розумієте, що схильні до подібного синдрому, запитайте себе: "Чи хочу я віддати ворогу своє життя? Адже якщо я не живу, то він мене вже переміг. Тобто я самотужки вписав себе у бойові втрати".

 🔑Часто після цього люди ніби прокидаються і розуміють, що не хочуть здаватися ворогу та віддавати йому своє життя. Проте якщо людина мала психологічну травму до війни, то нова реальність лише поглибить цю рану. Тому слід вчасно визнати це і звернутися по психологічну допомогу.

Пройти опитувальник на наявність депресивної симптоматики можна на сайті http://croxene.com.ua

Немає коментарів:

Дописати коментар