#18_жовтня_Європейський_день_боротьби_з_торгівлею_людьми

18 жовтня відзначається Європейський день боротьби з торгівлею людьми, започаткований у 2007 році. Цей день привертає увагу як до самої проблеми, так і до механізмів захисту від цього злочину.

     Запобігання торгівлі людьми

Торгівля людьми є надзвичайно глобальною та прибутковою злочинною індустрією в світі. Воєнний конфлікт, який вибухнув в Україні сприяє поширенню торгівлі людьми в різних її формах.

      Складне матеріальне становище громадян спонукає їх до пошуків заробітку за межами України, де в міру своєї необізнаності вони можуть стати жертвами торгівлі людьми.

      Жертвами цього злочину стають і жінки, і чоловіки, і діти, які потерпають від його різноманітних форм, серед яких примусова праця, сексуальна експлуатація, примусове жебрацтво, вилучення органів тощо. Особи, які знаходиться у складній економічній ситуації можуть прийняти будь-яку пропозицію без обговорення деталей працевлаштування, яку отримують з неперевірених джерел, що часто робить їх легкою здобиччю для торговців людьми.

       Якщо Ви потрапили у ситуацію, коли:

✓Вас позбавляли вільного пересування та спілкування з родиною, відібравши ваші документи

✓Вам пообіцяли добре оплачувану роботу (за кордоном чи в Україні), а потім не заплатили обіцяних грошей

✓Вас примушували відробляти неіснуючі борги

✓Вас втягнули у злочинну діяльність шляхом примусу, шантажу або насильства – є підстави вважати, що ви стали жертвою торгівлі людьми

       Якщо ви або ваші близькі та знайомі постраждали від торгівлі людьми звертайтесь:

1547- Гаряча лінія з протидії торгівлі людьми

527- Національна Гаряча лінія з питань протидії торгівлі людьми

102 – Поліція

112 – Служба екстреної допомоги в ЄС

        Будь-яка особа, яка вважає себе постраждалою від торгівлі людьми, має право звернутися до місцевої державної адміністрації для визнання свого статусу. Такий статус встановлює Міністерство соціальної політики України за результатами перевірки після розгляду зібраних документів місцевими державними адміністраціями.

       Довідка про встановлення статусу є підтвердженням протиправних дій щодо людини, надає постраждалому можливість отримати допомогу від держави та вимагати звільнення від кримінальної відповідальності за злочини, вчинені під примусом.

#18_жовтня_Європейський_день_боротьби_з_торгівлею_людьми

7 ознак токсичної дружби, які варто помічати вчасно.

7 ознак токсичної дружби, які варто помічати вчасно.

Дружба є однією з важливих складових нашого емоційного благополуччя. Проте не всі стосунки є однаково корисними і підтримуючими. Токсична дружба може призводити до втрати енергії, самоповаги і навіть впливати на наше психічне здоров'я.

Ознаки токсичної дружби

📍Постійна критика та приниження

Друг постійно знецінює вас: "Знову ти зробив усе не так", "Ти просто невдаха". Ця поведінка поступово підриває вашу самооцінку, змушуючи сумніватися у власних можливостях.

🔸 Що робити. Встановіть межі, чітко озвучуючи свої почуття. Наприклад: "Мені неприємно, коли ти так говориш. Для мене важливо спілкуватися з повагою". Якщо поведінка вашого друга не змінюється, ви маєте потурбуватися про себе і припинити такі стосунки.

📍Емоційна маніпуляція

Вас постійно змушують почуватися винними: "Якби ти був справжнім другом, то зробив би це для мене". Це викликає відчуття провини та тривоги, що призводить до пасивної агресії або внутрішнього роздратування.

🔸 Що робити. Розпізнавайте маніпуляції й не піддавайтеся. Відповідайте ввічливо, але твердо: "Я ціную нашу дружбу, але мені неприємно, коли мене змушують щось зробити під тиском". Це допоможе захистити себе й, можливо, змусить друга замислитися над своєю поведінкою.

📍Нерівність у стосунках

Ви постійно підтримуєте друга, але коли потребуєте допомоги, вас ігнорують, або переключають увагу знову на себе: "У мене своїх проблем зараз вистачає", "Так, дуже сумно... а ось у мене таке сталося...". Це породжує емоційне виснаження і відчуття самотності.

🔸 Що робити. Зверніться до друга з проханням про взаємність: "Мені важливо теж бути почутим і відчувати, що наші стосунки рівноцінні". Якщо змін немає, обмежте взаємодію.

📍Заздрість і конкуренція

Друг знецінює ваші досягнення: "Не така вже це й велика перемога". Постійне порівняння та заздрість можуть викликати сумніви у власній цінності та формувати синдром самозванця.

🔸 Що робити. Зберігайте впевненість у собі та своїх досягненнях. Відповідайте твердо: "Це важливо для мене, і я ціную свій успіх". Уникайте спілкування, яке руйнує вашу самооцінку.

📍Ігнорування меж

Друг не поважає ваш особистий простір або час: "Чому ти не відповів о 1 ночі?", "Я зараз до тебе заїду... ну і що, що в тебе є плани? Буду через 10 хв" . Ігнорування ваших меж може спричинити емоційне вигоряння та відчуття постійного тиску.

🔸 Що робити. Встановіть чіткі правила: "Ми можемо разом проводити час, але мені також важливий мій особистий простір". Дотримуйтеся своїх меж і не бійтеся їх відстоювати.

📍Нав'язлива лояльність

Друг прагне постійно бути поруч і "знає як вам краще": "Тільки я тебе розумію", "Я все вирішу, тобі не треба нічого робити". Підтримка друга та його постійна присутність може бути доречною, якщо ви переживаєте важкий період, але у довгій перспективі бажання "причинити добро" створює тиск і відчуття залежності.

🔸 Що робити. Ввічливо дайте зрозуміти, що вам важливо вміти самостійно справлятися з певними життєвими питаннями і мати особистий простір: "Я ціную твою підтримку, і при цьому мені важливо мати час лише для себе". Так ви відстоюєте своє право на автономність.

📍Емоційне виснаження після спілкування

Після кожної розмови або зустрічі ви відчуваєте себе виснаженими і спустошеними. Постійна потреба підтримувати токсичного друга забирає вашу енергію, призводячи до емоційного вигорання.

🔸 Що робити. Скоротіть спілкування або обмежте час на зустрічі. Прямо скажіть: "Я помічаю, що мені потрібен час на відновлення після наших розмов". Турбуйтеся про своє емоційне здоров’я.

Токсична дружба поступово руйнує самооцінку, породжує емоційну залежність і може спричинити до психічного виснаження. 

💚 Важливо навчитися бути другом самому собі, поважати свої потреби і встановлювати здорові межі у стосунках з іншими людьми. 

Створюйте дружбу, яка ґрунтується на взаємоповазі, підтримці та щирості. Екологічні стосунки сприяють вашому розвитку, а не пригнічують його.

©️ Психологиня Анна Паливода

#психологія #токсична_дружба #самооцінка #підтримка 

Що важливо знати про депресію?

Що важливо знати про депресію?  

Це одна з найпоширеніших проблем психічного здоров’я За даними деяких досліджень приблизно кожна п’ята людина на планеті в той або інший момент свого життя страждає від депресії.  

Середня тривалість депресивних епізодів від трьох до шести місяців У деяких людей депресія може тривати довше і приймати важкі форми. В таких випадках потрібне лікування. Депресія, яка не лікується, має тенденцію ставати рекурентною (повторюваною). Майже у половини людей, що пережили депресивний епізод, трапляється його рецидив в інший період життя. Лікування (як психологічне, так і медикаментозне) допомагає прискорити процес одужання та знижує ризик повторення депресії в майбутньому. 

Критерії депресивного епізоду за МКХ (міжнародною класифікацією хвороб)

Основні симптоми:  

🔸 постійно сумний настрій

🔸 зниження рівня інтересу та задоволеності

🔸 зниження енергії чи втома після мінімальних зусиль

Вторинні симптоми:

🔹зниження концентрації та уваги

🔹відчуття провини та нікчемності

🔹 зниження самооцінки та впевненості в собі

🔹зміни апетиту та ваги

🔹порушення сну

🔹песимістичні та нав’язливі ідеї

🔹суїцидальні думки та вчинки

❗ Якщо протягом щонайменше двох тижнів людина відчуває принаймні два з трьох основних симптомів і принаймні два із семи вторинних симптомів, то вона має депресивний епізод.

Замкнене коло депресії

🔹 Одним з ключових симптомів депресії є негативне, песимістичне мислення. Тобто є багато думок таких як: “Все погано”, “Нічого не має сенсу”, “Я – приречений” і так далі. Ці думки зазвичай впливають на настрій – роблять його пригніченим, а під впливом пригніченого настрою нам усім властиво мислити у більше песимістичному ключі. Відповідно кількість негативних думок зростає і це порочне коло замикається.

🔹 Поведінкова зміна: коли ми думаємо про негатив, то відчуваємо пригніченість, і у нас немає мотивації що-небудь робити, оскільки все здається безглуздим та непотрібним, що, відповідно, веде до зниження активності. А зниження активності, у свою чергу, посилює пригнічений стан.

Як вийти із замкненого кола депресії?

✅ Зніми навушники

При депресії людина, немов в навушниках, 24 години на добу слухає тільки свої негативні думки. Недивно, що вона починає їм вірити, приймаючи на віру без критики, і починає діяти під їх впливом (а точніше якраз перестає діяти). І перше, що слід в цьому випадку зробити – це “зняти навушники”.

Але не варто намагатися позбавитися від думок, заблокувати їх. Це програшна стратегія, яка веде лише до збільшення кількості негативних думок. Замість цього із депресивними думками треба працювати: ідентифікувати їх та вчитися відділяти від себе.

✅ Відділи від себе деструктивні думки

Для того, щоб дистанціюватися від негативних думок, які повторюються, варто їх виписати. Сама по собі ця дія вже дозволяє глянути на свої думки немов збоку, а не ототожнюватися з ними.

Наступного разу коли яка-небудь думка з вашого списку прийде вам в голову зробити наступне:

✔️Впізнати її та назвати: щось подібне до “о, це знову моя депресивна думка”;

✔️Нагадати собі, що немає сенсу, зараз продовжувати про це думати;

✔️Відпустити цю думку (можна представити її такою, що легко піднімається як кулька, наповнена гелієм);

✔️Перемкнути свою увагу на щось корисне, повернутися в “тут і зараз”.

Існує досить багато різних технік в майндфулнес-підході, які спрямовані на усвідомлення своїх думок. Це не про "занурення” в них, а про те, щоб навпаки навчитися їх ідентифікувати та відділяти від себе.

✅ Додай активності

Депресія призводить до зниження не лише настрою, але й активності. Людина в депресії істотно обмежує свою активність, перестає займатися тими речами, які раніше приносили їй задоволення, часто соціально ізолюється. Така поведінка, з одного боку, є наслідком депресивних думок, а з іншою, ще й сприяє їх посиленню, адже людина не отримує ніякого позитивного досвіду, відмовляється від спілкування, і таким чином ще більше заглиблюється у своїх негативних думках. Тому ще одним способом розірвати замкнене коло депресії є зміна поведінки.

✅ Подбай про збалансоване харчування

При депресії може знижуватися рівень гемоглобіну, тому варто вживати продукти, які містять залізо (за попередньою консультацією з лікарем). Також важливо вживати різні продукті, багаті вітамінами.

🟢 За даними ВООЗ, на депресію страждає майже 280 мільйонів людей по всьому світу. Сьогодні це особливо гостра проблема для українців - кожен із нас відчуває неймовірну психологічну напругу, на яку наша психіка реагує по-різному. Тому важливо вчасно звертати увагу на свій стан чи стан своїх близьких та, за потреби, звертатися за допомогою до спеціалістів.

Запропоновані вище способи самодопомоги при депресії можуть бути ефективними, якщо свідомо працювати зі своїм станом та не опускати руки, коли не настає миттєве полегшення. 

Вихід із депресії – це теж процес, який потребує часу, терпіння, прийняття та любові до себе.

©️ Психолог Анна Паливода

#психологія #депресія #самодопомога #психоедукація 

Як пережити розставання після токсичних стосунків. ( зНету)

Квадробери, теріантропи та фуррі: суть і приховані небезпеки нової субкультури.

Квадробери, теріантропи та фуррі: суть і приховані небезпеки нової субкультури

Діти-квадробери все частіше стають головними героями курйозних ситуацій.

Підростаюче покоління в масках з мордами тварин і накладними хвостами, що рачкує (пересувається карачки), тепер можна побачити не тільки в роликах з інтернету, а й на вулицях українських міст. Чим займаються і у що вірять квадробери - хто це і що про нове захоплення дітей потрібно знати батькам.

1. Як виникли квадробери - звідки пішла молодіжна течія

Хто такі квадробери зараз

2. Квадробери, теріантропи та фуррі - хвороба чи ні, думка психолога

3. Чи небезпечні квадробери в Україні - про що потрібно знати батькам

4. Чи потребують діти-квадробери психотерапевта

5. Як виникли квадробери - звідки пішла молодіжна течія

Уперше світ дізнався про те, що таке квадробери, завдяки хлопцеві на ім'я Кенічі Іто з Токіо. У дитинстві він зовні був схожий на мавпочку, через це часто вислуховував глузування від однолітків, але не ображався. Одного разу, будучи вже дорослим, Іто в зоопарку побачив мавпу, яка бігала по вольєру з неймовірною швидкістю. Відтоді Іто почав вивчати особливості опорно-рухового апарату мавпи і намагатися адаптувати наявні функції під організм людини. На це пішло 9 років.

Звісно, Іто не залишився непоміченим - на дорослого чоловіка, який бігає Токіо навкарачки, не раз звертала увагу поліція, але, тим не менш, бажаних результатів новатор досяг:

2008 року він пробіг стометрівку навкарачки за 18,58 секунди;

у 2013 році - за 16,87 секунди;

у 2015 році - за 15,71 секунди.

Іто став рекордсменом, а до нової техніки бігу стали придивлятися американські фітнес-тренери, саме тому в США з'явився вид тренувань під назвою "animal flow" - "вільні рухи в стилі тварини", що поєднують йогу, пілатес, стретчинг, капоейру і брейк-данс. Простіше кажучи, спочатку квадробіка справді була тільки видом фізичних вправ, а не субкультурою.

Сама назва "квадробіка" - це латинське "quattuor" (чотири) і англійське "aerobics" (аеробіка).

Хто такі квадробери зараз

У сучасному світі, найчастіше, квадробери - це люди (зокрема діти), які стали учасниками нестандартної субкультури, яка вже нічого спільного не має зі спортом. Нині діти, які беруть участь у тренді, пересуваються навкарачки, використовуючи тематичний реквізит - маски та накладні хвости. Для них квадробіка - це не про фізичну активність, а про спільність і приналежність до трендів.

Але квадробери в Україні не одні - це тільки одна гілка модної нині субкультури. Крім них існують теріантропи та фуррі, а різниця між трьома різними течіями одного тренду суттєва:

квадробери - ті, хто імітує повадки тварин фізично і зовні, надягаючи маски і хвости;

фуррі наслідують мультяшних героїв - людиноподібних звірят;

теріантропи переконані, що мають душу тварини.

Для того щоб розуміти, чи небезпечна така квадробіка для дитини, необхідно поспостерігати за її поведінкою і мотивацією.

Квадробери, теріантропи та фуррі - хвороба чи ні, думка психолога

Психолог Віталій Сторчеусов каже, що дитина має ідентифікувати себе в соціальній ієрархії, визначитися, як вона має поводитися, спілкуватися, зрозуміти, що може отримувати там ресурси - прийняття, захоплення чи навпаки - покарання. Якщо дитина цього не робить, а захоплюється таким хобі в спотвореному вигляді, то є ймовірність неправильної соціалізації - вона може почати ідентифікувати себе, як тварина.

Чи небезпечні квадробери в Україні - про що потрібно знати батькам

Кожен дорослий, який бачить, що його дитина почала захоплюватися новомодною субкультурою, має розуміти, чим відрізняються теріантропи від квадроберів і фуррі, а потім точно визначити, до якої течії насправді "лежить душа" дитини.

Сторчеусов вважає, що теоретично таке захоплення може призвести до психічних розладів, але для цього потрібен фундамент:

високий рівень тривоги;

схильність до депресії;

потужний стрес у житті.

Якщо в дитини щасливе життя, а квадробіка - одне із захоплень - з нею абсолютно нічого не буде. Зараз вона просто грає з друзями, бо їй весело, цікаво, це спосіб самовираження, і є такий тренд, але з часом вона зрозуміє, що їй це не потрібно. Такий сценарій реальний, якщо в дитини здоровий психологічний імунітет, здорова психіка.

У тому випадку, коли дитина через поведінку батьків не отримала здорову самоідентифікацію, але має викривлений психологічний імунітет, можуть початися проблеми. Такі діти не до кінця знають, коли треба зупинитися. Вони можуть перебувати в апатичному стані та вважати себе ізгоями. Також можливі симптоми невротичного циклу, а невроз працює за принципом "я притягую ще більше, щоб виправдати свої очікування". Тобто, вважає експерт, якщо дитина вважає себе вигнанцем, вона робитиме все, щоб ним і залишатися, підтверджуючи цю роль.

У крайніх випадках діти вважають себе тваринами. Якщо дитина сказала "я тварина", - це свідчить про те, що її психіка сильно зіпсована.

Психолог радить батькам звернути увагу на те, скільки часу дитина живе в ролі тварини - яка частина життя для неї відведена. Якщо в сина чи доньки з'явилося це хобі, але зникла активність в інших сферах життя, - то це "тривожний дзвінок".

Потрібно дивитися, чи зберігає дитина здоровий глузд поза хобі. Якщо так, то, найімовірніше, у неї відбуваються процеси самоаналізу, який рано чи пізно виведе дитину на новий шлях, де юний квадробер отримає якийсь результат і змінить свої погляди.

Якщо ж дитина закрилася в собі, і все її життя - це квадроберінг, то на це вже 100% варто звернути увагу, навіть якщо вона не ідентифікує себе як тварину. Хобі може бути лише "дзвіночком" про те, що в родині давно були проблеми. Якщо дитина була нещасливою ще до цього хобі, тоді очевидно, що треба щось змінювати в родині.

Чи потребують діти-квадробери психотерапевта

Сторчеусов переконаний, що якщо є "тривожні дзвіночки", потрібно звернутися до дитячого психолога або до сімейного психолога. Якщо ж зовсім треш - кваліфікований психолог може порадити звернутися до психіатра.

Батькам у жодному разі не можна примусово виривати дитину з оточення квадроберів, щоб не отримати з її боку спротив і не зіпсувати стосунки. Дитина обиратиме те місце, де вона щаслива, тому потрібно діяти за принципом співпраці. Слід налагоджувати стосунки в сім'ї, щоб дитина була готова відмовитися від цього хобі, оскільки в родині все добре.

Якщо батьки вмовлятимуть дитину відмовитися від квадроберингу - це погіршить ситуацію. Варто діяти за принципом "клин клином вибивають" - у сім'ї має бути більше позитиву для того, щоб дитина була самостійно готова зменшити цінність цього захоплення.

Психолог вважає, що має відбутися психологічний процес зменшення цінності квадроберінгу, і, найімовірніше, дитячий психолог піде за цим алгоритмом. Зменшити цінність хобі можна шляхом налагодження стосунків між дитиною та батьками. Квадробіка має ставати не єдиним способом життя, а додатковим захопленням, чимось цікавим, але не супер цінним.

Якщо дитина отримує емоції тільки від цього хобі, то, очевидно, що вона буде себе ідентифікувати виключно в ньому. Якщо ж квадробіка - це лише 10% від її захоплень, тоді є шанс, що друзі-квадробери швидко "зблякнуть" на тлі більш цікавих захоплень.

Джерело і картинка: unian.ua

П.С. Підібрати відповідних фахівців з ментального здоров'я, зокрема дитячого чи сімейного психолога/психотерапевта, можна тут: 

 https://psyhology.space/pidbir-fahivczya/