Мета: сприяти формуванню відповідального ставлення до свого життя,
виробленню (або усвідомленню) життєвих цінностей.
Ставимо на стіл велику скляну банку.
Сьогодні ми хотіли б поговорити з вами про життя. Що ви можете сказати про цю банку? (учні починають давати відповіді. Наприклад: «Вона порожня» або «вона скляна» і т. д.)
Далі дістаємо з-під столу мішок із великими мушлями й починаємо вкладати їх у банку доти, доки вони не заповнять її до самого верху.
- А тепер що ви можете сказати про цю банку?
Далі дістаємо пакет із горохом і засипаємо його також. Горох заповнив простір між мушлями.
- А тепер?
Тоді дістаємо пакет із піском, його теж засипаємо в банку. Через якийсь час у банці не залишилося вільного простору. Тоді витягаємо пляшку води і вливаємо її в банку.
- А от тепер банка повна!
Тож зараз я буду пояснювати вам, що щойно відбулося.
Банка – це наше життя.
Мушлі – це найважливіші речі в нашому житті, це наша родина, це наші діти, наші кохані – все те, що має для нас величезне значення.
Горох – це речі, не настільки значимі для нас, це може бути дорогий костюм або машина тощо.
Пісок – це все найдрібніше й незначне в нашому житті, всі ті дрібні проблеми, які супроводжують нас впродовж усіх прожитих днів.
Якби ми спочатку засипали у банку пісок, то в неї уже не помістилися б ані горох, ані камені. Ніколи не дозволяйте різній дрібноті заповнювати ваше життя, закриваючи вам очі на значно важливіші речі.
- А що ж означає вода?
- Наскільки б ваше життя не було заповнене, завжди є трішки місця для байдикування. Незважаючи ні на які проблеми, точно знайдеться час на те, щоб розслабитися й відпочити!
Немає коментарів:
Дописати коментар