Цікавий тест ....

1 — Дуб

Швидше за все, ви один з тих людей, які завжди думають, що склянка наполовину наповнена. Для вас життя — це величезна пригода, повна несподіваних речей.

В новому році вас очікують приємні і значимі події, тому що ви відкриті для нових вражень і готові до змін. Ви не повинні відчувати себе прив'язаними або обмеженими обставинами. Ви сповнені пристрасті до нових досягнень, і кожне з них принесе ще один приємний сюрприз.

2 — Модрина

Можливо, незалежність — ваша основна риса. Немає меж, які можуть стати на шляху вашого вибору.

Ваші творчі здібності, швидше за все, призведуть до збільшення вашого доходу в новому році. Вам не доведеться дуже намагатися досягти успіху в роботі: все, що вам потрібно зробити, це залишатися вірними принципам і думкам, і ви отримаєте те, чого ви так довго хотіли.

3 — Клен

Ви — чутлива людина. Ви витрачаєте набагато більше часу, ніж інші люди, думаючи про себе і навколишній світ.

У новому році у вашому житті з'явиться людина, з якою ви будете будувати гармонійні романтичні стосунки. Незважаючи на те, що ви є самодостатньою людиною, і ви рідко відчуваєте нудьгу, ваше життя стане більш яскравим і авантюрним.

4 — Вільха

Ви дуже практична і врівноважена людина. Поруч з вами комфортно, тому що ви надійні. Хоча ви досить сильна людина, іноді вам не подобається, коли люди бачать вас слабким. Ось чому у вас можуть виникнути проблеми з побудовою відносин з протилежною статтю. У новому році, однак, вас чекають приємні події.. У вас є хороший шанс зустріти людину, яка може оцінити вашу доброту і не намагатися її використовувати.

5 — Мирт

Ви впевнені в собі. Все в вашому житті знаходиться під контролем, ви ніколи не сподіваєтеся на везіння, а покладаєтеся виключно на власні сили.

Ви ніколи нічого не відкладаєте, і ви відчуваєте задоволення тільки після того, як закінчите розпочату справу. Люди навколо вас відчувають, що ви сильні, і ви їм дуже подобаєтеся. Завдяки вашій наполегливості та відповідальності, у новому році ви будете прогресувати у справах, що є логічним результатом після всіх ваших зусиль.

6 — Слива

Ви миролюбива і розумна людина. Ви любите проводити час зі своїми друзями, але вам також подобається бути на самоті.

Іноді потрібно просто наодинці подумати про сенс життя і відпочити від зовнішнього світу. І навіть якщо вам потрібен ваш приватний простір, вас чекає дуже важлива подія, де ви зустрінете людину, якій ви відкриєте свою душу. І це не буде помилкою.

7 — Липа

Ви впевнена і аналітична особи, на яку люди можуть розраховувати. Ваша чутливість завжди допомагає вам зрозуміти, що насправді має значення.

Ви зустрінете людину, яку ви дійсно оціните. Це буде хтось, чиє почуття стилю буде таким же витонченим, як і ваше. Для цієї людини культура відіграватиме дуже велику роль.

8 — Каштан

Можливо, інші люди думають, що ви мрійник і романтична людина. Ви не хочете сприймати речі раціонально.

Найбільш важливим є те, що ви відчуваєте. Коли ви перестанете спілкуватися з людьми, які покладаються тільки на свій розум, ви наблизитися до того моменту, коли зустрінете когось особливого. Ця людина також має мрії, і він або вона не обмежуватимуть того, як ви виражаєте свої емоції та почуття.

9 — Верба

Ви екстраверт. Ви любите ризикувати і брати на себе відповідальність в обмін на цікаву роботу.

Ви втомилися від рутини і чекаєте шансу зіграти велику роль в деяких подіях. Завдяки тому, наскільки ви активні, вас чекають зміни, які допоможуть вам взяти на себе провідну роль. Момент довгоочікуваної слави майже поруч.

Що означає ваш вибір:

Дерево, яке ви вибрали, показує, як ви ставитесь до себе і які зміни ви вважаєте необхідними у вашому житті. Ваш вибір може також описувати приховані риси вашої особистості, про які ви не здогадуєтеся.

Як дитині стати справжнім ЛІДЕРОМ.... (батькам)

Заборона на почуття. Гештальт з дітьми.

Заборона на почуття. Гештальт з дітьми.

Емоції і почуття важливі:

- Злість дозволяє заявляти про себе, відчувати і відстоювати свої кордони, дозволяє запускати зміни.

- Страх дає можливість враховувати ризики, ставати чутливим до своїх можливостей і ресурсів, дбати про себе та інших.

- Завдяки смутку і радості ми розуміємо, що для нас є цінним, важливим, вчимося вибирати ...

Кожне з почуттів, без винятку, виконує важливу функцію в житті і випадання одного з категорії нормальних і природних призводить до розвитку різних невротичних механізмів захисту (аж до соматичних проявів: астма, ВСД, енурез, енкопрез і т.д.) і позбавляє можливості навчитися з цим почуттям обходитися. Рідко хто з батьків усвідомлено вирішує: «Так! у нас не можна злитися, боятися і сумувати. А радіти можна не більше 3 хвилин і тихо ». В основному все відбувається несвідомо і батьки, самі не навчені відчувати щось не можуть переносити це почуття у дитини і видають на автоматі забороняючі реакції (напад або відкидання), поступово позбавляючи його можливості користуватися ресурсами того чи іншого почуття.

Що робити?

Якщо коротко:

Батькам - розвивати власну чутливість (відстежувати, як і що ви відчуваєте? Як з цим обходитеся? Які варіанти прояву почуттів є і т.д.)

Говорити про різні почуття і їх важливість з дитиною (обговорюючи приклади з повсякденного життя, мультиків і книг ... А що він відчуває, як думаєш? А що б ти відчував? Як йому краще показати свої почуття? І т.д.)

Вчитися приймати почуття дитини, контейнувати їх, 

 приймати, визнаючи свої помилки.

На завершення пропоную просту вправу. Вона допомагає звернути увагу на деякі важливі моменти в емоційному житті сім'ї і плюс дає можливість обговорити те, що відбувається.

Пропоную робити її спільно з дитиною. Візьміть по аркушу білого паперу і щось чим будете малювати (олівці, фломастери, фарби) і намалюйте кожен по 4 крана, з яких будуть литися ваші почуття. Перший кран - злість. Другий - страх. Третій - смуток, і четвертий - радість. Постарайтеся абстрактно зобразити, як вони ллються. Якого вони кольору, інтенсивності? Щось ледве крапає, щось бризкає в різні боки? Можливо, це взагалі не рідина, а різні предмети? Довіртеся собі, малюйте вільно. Не концентруйтеся на малюнках один одного.

Після того як закінчите, пропоную подумати над наступним: Що вийшло? Які почуття викликає ваш малюнок? Малюнок вашої дитини? Що було малювати важче? Що легше? На що, перш за все, звернули увагу? Чи є щось, що вас здивувало в своєму малюнку, малюнку дитини? Як ви щось відчуваєте? Як хотіли б? Який кран треба лагодити? І т.д. обговоріть це разом.

Макшанцева Екатерина

💙💛 МИ ЗА МИР 💙💛

Міжнародний день Миру відзначається щорічно 21 вересня. Для України це свято має особливе значення. Протягом усієї історії українська держава боролася за своє мирне існування. І в 2022 році Україна величезною ціною бореться проти російської агресії, щоб наші нащадки ніколи не знали війни.

У КЗ "Війтівецький ліцей" було проведено заходи приурочені міжнародному дню миру. Усі учасники освітнього процесу взяли активну участь,так як усі бажають швидкої перемоги, щоб жити, діяти, любити і творити під мирним небом. 💙💛 МИ ЗА МИР 💙💛

Періоди процесу горювання (теорія В. Волкана)💙💛

📖Періоди процесу горювання (теорія В. Волкана)

У своїй праці «Життя після втрати. Психологія горювання» американський психоаналітик доктор Вамік Волкан разом із журналісткою Елізабет Зінтл показують, що переживання горя обумовлюється нашими минулими історіями втрат і є індивідуальним для кожної людини. Зосереджуючись на найтрагічнішій із втрат – смерті, дослідники розглядають її серед інших втрат: розлука подружжя, втрата мрії, ідеалу, дружби, батьківщини, навіть колишнього себе. Привносячи унікальне розуміння у психодинаміку переживання горя, В. Волкан і Е. Зінтл визначають нормальне або «неускладнене» горе і простежують розвиток патологічного горя.

🔹Узагальнення відомих теоретичних моделей процесу горювання та результати власних спостережень і спостережень деяких дослідників дозволяють виокремити критичні періоди процесу горювання.

1. Перші 48 годин. Шок від перенесеної втрати і відмова повірити в те, що сталося, може проявлятися в перші години. Емоційно це іноді виражається страхом втратити когось із членів сім’ї та друзів (можливий також сильний страх втрати самого себе – і в фізичному, і в психічному сенсі).

2. Перший тиждень. Необхідність організації похоронного обряду та інші клопоти заповнюють увесь час, почуття втрати часто переносять автоматично, що іноді супроводжується відчуттям «занепаду», емоційним та фізичним виснаженням.

3. Від 2 до 5 тижнів. Домінує відчуття, що тебе залишили сім’я і друзі, які повернулися до своїх буденних справ після похорону.

4. Від 6 до 12 тижнів. На цій стадії шоковий стан змінюється усвідомленням реальності втрати. Спектр пережитих у цей час емоцій досить широкий; людина відчуває втрату і погано контролює себе.

5. Від 3 до 4 місяців. Починається чергуванням «хороших та поганих днів». Людина стає дратівливою та нетерплячою щодо фрустрації. Здебільшого з’являється гнів, почуття емоційної регресії, внаслідок зниження імунітету зростають соматичні скарги, особливо інфекційного і простудного характеру.

6. 6 місяців. Починається депресія. Слабшає тягар пережитого, але гнітючі емоції залишаються. Дні народження, свята особливо важко переносяться і можуть викликати депресію.

7. 12 місяців. Перша річниця з дня смерті може бути травмівною або переломною, залежно від наслідків пережитих за рік страждань.

8. Від 12 до 24 місяців. Це час «розсмоктування». Людина, що пережила втрату, повільно повертається до колишнього життя. Саме в цей період зникають зі словникового запасу слова «важка втрата» та «горе»; життя бере своє.

21 вересня день Миру 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

ДЕНЬ МИРУ. КЗ "Качанівський ліцей"

Година спілкування з психологом💙💛

Як зберегти свій психологічний стан під час війни 💙💛

ЗНЕЦІНЕННЯ - ВИД ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЛЯ.

ЗНЕЦІНЕННЯ - ВИД ПСИХОЛОГІЧНОГО НАСИЛЛЯ

"Мамо, я сама зможу!", - головна фраза трирічної дитини. А у відповідь: "Що ти там можеш, ти ще дитина мала!". Або на майданчику малюк упав, а батьки реагують: "Ну чого ти плачеш, всі падають, нічого страшного!". Чи приходить до мами донька, щоб розповісти, що вперше закохалася, а вона їй: "Закохалася? Ха-ха! Тобі про навчання думати треба, а не про хлопців, йди уроки вчи! Ти ба, закохалася вона!"... Ось це "не важливо" та "нічого страшного" - ця нездатність або не бажання дорослого побачити і порахуватися з реальною маленькою людиною, і є знеціненням. У цих випадках маленька дитина не отримує дуже важливого знання, яке формує не тільки відчуття безпеки, а й почуття власної гідності і адекватну самооцінку. Те, що важливе для неї, те, що є її частиною, - сприймається як щось безглузде, дурне, недоречне зі сторони її батьків. 

Як почувається дитина, коли її почуття знецінються батьками?

- мене не зрозуміли

- я присоромлена

- я відчуваю себе приниженою

- я не маю права на (негативні) емоції та почуття

- я більше не довіряю

- зі мною щось не так

- я погана

- мої почуття не важливі

- батькам байдуже до мене...

Знецінення - вид психологічного насилля, що порушує розвиток базової безпеки у дитини, та не враховує її почуттів. У дорослому житті такі люди мають такі складнощі, як :

- важко відрізнити хороше від поганого

- важко відстоювати власну думку

- постійні сумніви у своєму праві бути почутою і поміченою, відчувати

- знижена самооцінка та самоцінність

- "звичка" терпіти та не звертатися за допомогою

- психосоматичні захворювання

- частіше стає жертвою насилля

- невміння відстоювати власні кордони.

Співпереживати - значить переживати разом з дитиною, розділяти її переживання, розуміти її і співчувати. А в першу чергу - це запитати себе: «А що зараз з нею відбувається?», «Чим я можу допомогти їй?».

Почуття, які переживає дитина, справжнісінькі. Це дорослим проблема може здаватися незначною, а для малюка це важливо! Навчіться приймати почуття дитини. Не відштовхувати, не знецінювати, не висміювати. Дуже добре, якщо ви самі вільно проявляєте почуття, не соромитеся їх, не приховуєте, називаєте їх (почуття) малюкові. Щоб прийняти почуття дитини (злість, страх, біль, образу, відразу і т.д.), потрібно приймати почуття кожної людини - рідних, друзів, колег, людей на вулиці. Кожен має право відчувати так, як він хоче. І якщо ви відчуваєте по-іншому - це ваше право, але це не означає, що істина на вашому боці . 

 Якщо дитина чимось з вами поділилася, ніколи та за жодних обставин не використовуйте це проти неї! Кредит вашої довіри буде миттєво вичерпаний.

 Поважайте особистість дитини. Пам'ятайте, що вона може мати іншу думку, яка відрізнятиметься від вашої!

Якщо у дитини з батьками сформований теплий емоційний контакт, якщо вона ділиться проблемами, які виникають, з татом і мамою, знаючи, що може розраховувати на підтримку та прийняття, то кризовий період пройде досить спокійно. Якщо батьки знецінюють почуття дитини, вони залишають її 

сам на сам зі своєю бідою. Батьки не повинні тиснути на дітей, поважайте їх почуття та унікальну адаптивність до зовнішніх факторів, замість того, щоб нав'язувати їм свої сподівання. Любіть дітей безумовно!

Підтримка дітей під час війни 💙💛

ЯК ВИЗНАЧИТИ ЧИ КОМФОРТНО ДИТИНІ В КОЛЕКТИВІ?

ЯК ВИЗНАЧИТИ ЧИ КОМФОРТНО ДИТИНІ В КОЛЕКТИВІ?

Дитина не завжди може висловити словами те, як вона відчуває себе в колективі. Навіть якщо проблеми є, батьки часто дізнаються про них через багато років. Можна визначити чи комфортно дитині в колективі (найчастіше мова йде про школу) використовуючи

діагностичну гру «Галявина».

Виріжте з кольорового паперу квіти різних кольорів і розмірів. Їх має бути трохи більше, ніж дітей у групі дитини. Візьміть великий аркуш зеленого кольору і запропонуйте малюкові зробити галявину, де кожна квітка буде одним з його однокласників. Нехай він обирає квітку, називає ім’я дитини, а ви підпишіть квітку і допоможіть наклеїти на галявину. Місце повинен вибрати сам малюк.

Зверніть увагу, в яку чергу він наклеїть квіточку-себе. Якого кольору і розміру буде ця квітка, в якій частині галявини вона буде розташована.

Варто замислитися, якщо квітка дитини буде осторонь, далеко від групи. Це може означати такі думки «я самотній, зі мною не грають, мене не помічають». Або він взагалі не захоче приклеювати на галявинку себе: «я туди не хочу». Або свою квітку він приклеїть, але квіти інших дітей його повністю закриють.

З Інтернету

УВАГА, повітряна тривога💙💛

Сіла батарейка.... де взяти сили💙💛

👉Прості та дієві методи, для тих хто усвідомлює свою апатію, і знає як впоратись із нею. 

❗❗❗Але є моменти, КОЛИ ЗДАЄТЬСЯ ВСЕ...руки опустились нічого не хочеться - життя втратило солодкий смак. 

💡💡💡ПАМЯТАЙТЕ ГОЛОВНЕ щоб позбутися апатії, слід щодня задоволь­няти три сфери життя: ✅соціальну, ✅фізичну та ✅когнітивну. 

Це забез­печується спілкуванням з близь­кими людьми, фізичною актив­ністю, навчанням, хобі. 

❌В жодному разі не дозволяйте собі весь день лежати в ліжку та за­нурюватися у власні думки. ✅✅✅✅Дія, рух та допомога іншим – кращі ліки від апатії та розчарування.

❗Якщо ви відчу­ваєте, що не справляєтеся, – не зволікайте, звертайтеся за допомогою до психологів. 

🙏Бережіть себе та свій психічний стан🙏

Казка про білочку 🐿️

Казка про білочку для невпевнених, несамостійних дітей

 В одному звичайнісінькому лісі, на одній із зелених ялин жила-була звичайнісінька біляча сім'я: мама, тато і дочка - Білочка. На сусідніх ялинках теж жили білки. Вночі всі спали, а вдень збирали горіхи, тому що дуже їх любили.

Мама і тато вчили Білочку, як діставати горішки з ялинових шишок. Але кожен раз Білочка просила допомогти їй: - Мамочко, я ніяк не можу впоратися з цією шишкою. Допоможи мені будь ласка!. Мама діставала горішки, Білочка їла їх, дякувала мамі і стрибала далі. 

- Таточку, у мене ніяк не виходить дістати горішки з цієї шишки !.

 - Білочка! - говорив їй тато, - ти вже не маленька і повинна робити все сама. 

- Але у мене не виходить! - плакала Білочка. І тато допомагав їй. Так вона стрибала, веселилася, а коли їй хотілося з'їсти горішок, вона кликала на допомогу маму, тата, тітку, дядька, бабусю або ще кого-небудь. Минав час. Білочка росла. Всі її друзі вже добре збирали горіхи і навіть вміли робити запаси на зиму. А Білочка завжди потребувала допомоги. Вона боялася зробити щось сама, їй здавалося, що вона нічого не вміє. У дорослих вже не було достатньо часу, щоб допомагати Білочці. Друзі стали кликати її недотепою. Всі білочки веселилися і грали, а вона стала сумною і задумливою. «Я нічого не вмію і нічогісінько не можу зробити сама», - сумувала вона.

Одного разу прийшли дроворуби і зрубали зелений ялинник. Довелося всім білкам і білченятам відправитися на пошуки нового Дому. Вони розійшлися в різні боки і домовилися зустрітися ввечері і розповісти один одному про свої знахідки. І Білочка теж вирушила в далеку дорогу. Страшно і незвично було їй стрибати по гілках на самоті. Потім стало весело, і Білочка була дуже задоволена, поки зовсім не втомилася і не захотіла їсти. Але як же їй дістати горіхи? Нікого немає поруч, ні від кого чекати допомоги. Стрибає Білочка, шукає горіхи - немає їх і немає. День вже наближається до кінця, настає вечір. Сіла Білочка на гілку і гірко плаче. Коли дивиться, а на гілочці шишка. Зірвала її вона. Згадала, як її вчили горішки діставати. Спробувала - не виходить. Ще раз - знову невдача. Але Білочка не відступала. Вона перестала плакати. Подумала трошки: - Спробую-но я своїм способом горішки діставати! Сказано зроблено. Піддалася шишка. Дістала Білочка горішки. З'їла, розвеселилася. Подивилась, а навколо великий ялинник. На ялинових лапах шишок видимо-невидимо. Перестрибнула Білочка на іншу ялинку, зірвала шишку - там горішки, іншу зірвала - і та повна. Зраділа Білочка, зібрала трохи горішків у вузлик, запам'ятала місце і поспішила на призначену зустріч з гілки на гілку, з гілки на гілку. Прибігла, бачить її рідні та друзі сидять сумні. Не знайшли вони горішки, втомилися, зголодніли. Розповіла їм Білочка про ялинник. Дістала горішки з вузлика, нагодувала. Зраділи мама і тато, посміхнулися друзі і рідні, стали Білочку хвалити: - Як же ми тебе недотепою звали - всіх обігнала, всім сили надала і новий будинок знайшла! Ай, Білочка! Ай, розумниця! На наступний ранок білки прийшли на те місце, про яке вона розповіла. І дійсно, горіхів там виявилося дуже багато. Влаштували свято-новосілля. Горішки їли, та Білочку хвалили, пісні співали і хоровод водили.

З книги «Лабіринти душі»

Автор Ольга Хухлаева

Впевненість у собі