ПершаПсихологічнаДопомога

  Цей текст написано перш за все не психологам. Адже в непередбачуваній екстремальній ситуації поруч найчастіше опиняється людина, яка не має психологічної освіти. Знання цих простих правил допоможе не розгубитися і надати підтримку.

Як підтримати дітей у непростий час війни...

Як підтримати дітей. Поради.

1. Бути поруч: пам’ятайте, ми є головним джерелом підтримки для наших дітей. Тому відчуття нашої люблячої присутності – це найголовніший «термостат безпеки» для їхньої душі. Бути поруч – це про дотик і обійми, про співдіяльність і про казку разом – де б ми не були – у ліжку чи в бомбосховищі… Це про добрий погляд, це про уважність і любов… І теж про чутливість до того, коли дитина цього потребує, а коли вона хоче побути наодинці.

2. Бути прикладом: більшість способів давати собі раду з викликами передаються дітям через те, що вони дивляться і наслідують, як пораємося ми. Тож нам важливо бути свідомими цього. І ділитися, говорити з ними про те, що нам допомагає… І звісно це не означає, що ми маємо бути «ідеальним» прикладом – бо стійкість, це не про те, щоби ніколи не падати, а про те, щоби вставати знову і знову…

3. Спілкуватися: це так важливо для дітей, щоб ми допомагали їм розуміти, що відбувається і як нам вистояти у цій війні – на макро-рівні як народу, і на мікро-рівні як сім’ї. Це означає говорити з дітьми з повагою до їх внутрішньої мудрості, бажання і потреби розуміти. Це означає теж слухати, що говорять вони, і слухати те, про що вони мовчать… І відповідати – як можемо – бо не завжди ми знаємо відповіді і у цьому теж важливо бути чесними. Це не означає теж втішати дітей «псевдооптимістичними» сценаріями, бо ми свідомі, що дорога до Перемоги може бути довгою і на ній може бути багато болю і втрат. Але це означає передати їм віру, що з Правдою ми обов’язково і неминуче переможемо і наша країна буде вільною і щасливою!

4. Задіювати: ми не знаємо, наскільки довгими будуть ці випробування війни – але час життя безцінний – і ми маємо жити, що б не було - ми маємо Жити. І звісно, ми не можемо не слідкувати за новинами, але ми не потребуємо бути безперервно в новинах – треба зосередитися на корисній дії. Для дітей, звісно, ці дії дуже різні і залежать від того, де ви зараз: вдома, у бомбосховищі і т.д. – це і вчитися, і малювати, читати/слухати казки, гратися (у різні способи, і не лише в телефоні – є стільки стосункових ігор), допомагати по дому, молитися, робити добрі справи, займатися спортом і т.д. Корисна діяльність приносить добрий плід, вона зосереджує увагу і допомагає інтегрувати енергію стресу. І вона важлива не лише дітям, але й нам дорослим…

5. Відновлюватися: це випробування може бути тривале, а відтак брати чимало нашої енергії – а тому ми потребуватимемо часу на регулярне відновлення сил. І ми, і діти. А тому так важливо мати в режимі дня ті активності, які поповнюють сили – як заряджання телефону – коли стрес є більшим, заряджати треба частіше і мати додатковий «павербенк». Тож подбаймо, щоби у режимі дня дітей обов’язково були і сон, і добра їжа, і час на гру, на домашніх улюбленців, на рухову активність, і обов’язково щоденний дотик до чогось, що є Світлом (казки, історії, краса, сповнені світла люди і т.д.), і що нагадує їм у ці темні часи – що є Світло - правди, любові, мужності - і це Світло неминуче переможе, бо воно непереможне…

P.S. Дослідження кажуть, що діти, стикаючись з випробуваннями не обов’язково мають мати психологічні проблеми, а навпаки можуть демонструвати «посттравматичне зростання» - і це великою мірою залежатиме від підтримки дорослих. Вони можуть зростати у резилієнтності (психологічній стійкості), мудрості, вдячності, здатності будувати глибокі стосунки, знати, що у житті найголовніше… Тож нехай вони виростуть саме такими – наші діти!

Олег Романчук

від імені команд «Кола сім’ї», УІКПТ та ІПЗ УКУ

Як заспокоїти дитину під час військових дій.....

Як заспокоїти дітей під час війни?

🔸Обняти та взяти за руку.

🔸Сказати, що ситуація дуже складна. Сталося те, чого ми боялися. І нам важливо бути дуже зібраними та допомагати один одному. Ми разом. Армія зараз робить усе можливе, щоб ми були у безпеці.

🔸Ми можемо чути страшні звуки, довкола люди можуть боятися. Можливо, нам потрібно буде перейти у безпечніше місце.

🔸Запитати дитину, яку іграшки вона хоче взяти з собою.

🔸Закликати дитину уважно виконувати прохання батьків в екстремальній ситуації. 

🔸Пояснити, що вам також страшно. Та запевнити, що ми все владнаємо.

Джерело: Facebook Світлана Ройз

Рекомендації Психолога#У надзвичайних ситуаціях.

Рекомендації психолога учням в умовах надзвичайної ситуації:

1. Зберігайте спокій. Наразі офіційні заяви свідчать про те, що територія на якій ми проживаємо в безпеці. 

2. Якщо відчули хвилювання, можете використати ті практики, які вас заспокоюють: спорт, солодке, домашні тваринки, арт-терапія тощо.

3. Займіться щоденними справами. Рутинна діяльність відволіче вас від зайвих думок.

4. Дотримуйтеся правил медіаграмотності та допоможіть навчитися цьому батьків:

• Довіряйте лише інформації на офіційних сайтах

• Згадайте ознаки фейків: викликають емоції, немає посилання на офіційні джерела, висловлюється ставлення автора до події а не сухі факти тощо.

• В ці дні фейки можуть бути дуже гарно замасковані, тому інформація не з офіційних джерел – ймовірно фейк.

5. Якщо ви відчуваєте хвилювання, чи хтось з вашої родини – скористайтеся можливістю онлайн-консультації психолога. Ви можете написати на Скриньку довіри, або безпосередньо в особисті повідомлення.

Рекомендації психолога батькам в умовах надзвичайної ситуації:

1. Зберігайте спокій. Це дасть вам можливість діяти чітко і виважено. В стані стресу, страху та паніки людина зазвичай діє помилково і неадекватно.

2. Складіть план дій у випадку надзвичайної ситуації. Це дасть вам додаткову впевненість в ситуації, що склалася.

3. Якщо вам важко опанувати себе, віднайдіть для себе один зі способів: займіть себе якоюсь справою, використайте якусь тактику чи заняття, яке зазвичай допомагає боротися з стресом, прийміть заспокійливе тощо.

4. Встановіть інформаційний детокс: довіряйте інформації лише з офіційних джерел (підпишіться на них, наприклад сайт Міністерства Оборони України) і ігноруйте дописи приватних осіб, особливо якщо вони викликатимуть у вас емоції. Це ознаки атак інформаційної війни. І в жодному разі не поширюйте такі дописи.

5. При дітях намагайтеся зберігати спокій і спокійно поясніть ситуацію. Розкажіть що у вас є план дій і що вони в безпеці. До такої розмови потрібно дійсно опанувати свої емоції, адже діти усе відчувають.

(з просторів інтернет)

Добро - врятує світ!💞💞💞

Сьогодні, 13 листопада, у всьому світі відзначається День доброти.💞💞💞

А доброта, як сонце на світанку –

Освітлює і зігріває все.

І цілий світ в прозорому серпанку

Тепло і добрість у собі несе.

І так приємно радість відчувати,

І дотик ніжний сонечка згори.

І хочеться всю землю обійняти,

Бо щастя всюди, що не говори.

Нехай День доброти подарує вам щире добро, дасть зрозуміти, що віддаючи щось позитивне у Всесвіт, ви отримуєте значно більше. Щоб в вашій душі завжди знайшлося місце для чуйності, добрих вчинків і щастя, в серці не було зневіри, а бажання робити добрі справи супроводжувало вас протягом усього життя!

МоєЖиття"5 кульок"

Генеральний директор Google Sundar Pichai виступив з промовою всього за 60 секунд.

Він сказав: "Уявіть, що життя складається з 5 кульок, з якими ви жонглюєте у повітрі і намагаєтесь не впустити жодну. Одна з них - з гуми, а інші - зі скла.

П'ять кульок: робота, сім'я, здоров'я, друзі, душа.

Пройде недовго до того, як ви зрозумієте, що ( робота) - гумовий м'яч. Кожного разу коли вона падає вона знову відбивається. А інші кульки зі скла. Якщо якась з них впаде, то вона не повернеться до попередньої форми або буде пошкоджена або розбита, потріскана або навіть розлетиться.

Ви повинні це знати. Ефективно керуйте роботою в робочий час, виділіть час для душі, виділіть час рідним та друзям, відпочиньте відповідним чином та подбайте та про своє здоров'я".

🌞😃🌸🌺👍

Емоційне вигорання😨😨😨

Дистанційне#навчання#Поради#батькам

Як вибрати майбутню ПРОФЕСІЮ?

«Як вибрати майбутню професію?» — рано чи пізно таким питанням задається кожна людина. Вибір професії — справа нелегка, але необхідна. Адже щасливе й успішне життя багато в чому залежить від роботи, якою займається людина.

Хто і що впливає на наш вибір.

Звичайно, людина – сама творець своєї долі, але часто в житті вона зіштовхується з думкою суспільства, батьків, друзів, знайомих, наставників, і тоді саме ці фактори можуть вплинути на остаточне рішення. Мало хто хоче йти проти усталених канонів у соціумі і вибирати не престижну професію, а іноді навіть «не модну». Також не багатьом вдається встояти перед «авторитетною» думкою батьків.

Батьки

Усі батьки мріють про вдалу кар’єру їхнього чада і відповідно прикладають всіх зусиль для того, щоб їхня дитина закінчила найбільш престижний ВНЗ, влаштувалася в хорошу компанію і швидко почала рухатися вгору по кар’єрних сходах. Однак не завжди думка старшого покоління збігається з думкою дітей. Саме тому трапляється так, що батьки, користуючись зв’язками, допомагають дитині вступити в невідомий для неї ВНЗ або влаштовують на не цікаву для неї роботу. Звісно, ми віримо, що батьки бажають нам тільки добра, і тому погоджуємося з їхнім вибором, з надією, що з часом і самі полюбимо обрану нам професію. Хтось, вибравши роботу за повчанням батьків, домагається в ній успіхів, тим самим, радуючи своїх батьків, а хтось, не витримавши нудних і нецікавих для нього предметів, кидає інститут і йде «на вільні хліба».

Слідуючи з вищесказаного, радимо батькам все ж таки прислухатися до думки дітей і разом, демократично, підходити до вибору майбутньої професії спадкоємця. Досвід старшого покоління і сучасні погляди молоді приведуть вас до правильного вибору.

Друзі та знайомі

Той факт, що дитина, перебуваючи в певному малому соціумі, вбирає його думки і погляди, незаперечний. Часто це впливає на профорієнтацію майбутнього фахівця. Скільки відомо випадків, коли двоє нерозлучних друзів вступали в один інститут на лікаря, при тому, що один із них ні грама не розумівся на біології, а хлопець, намагаючись завжди бути поруч з коханою дівчиною, вступав вчитися на невідому для нього професію філолога…

Дуже добре, що ви намагаєтеся не розлучатися з друзями чи коханими після школи, але, тим не менш, пріоритети у виборі майбутнього у вас можуть бути абсолютно різними, і ви це точно зрозумієте, коли почнете вчитися. Не радимо вам також безглуздо прислухатися до необґрунтованих висловлювань знайомих про не престижність обраної вами професії. Запам’ятайте, що хороший фахівець у своїй справі ніколи не залишиться без роботи і відповідно без заробітку, а значить зможе забезпечити своє майбутнє. Тому міркувати в шкільному віці про престижність майбутньоїзабезпечити своє майбутнє. Тому міркувати в шкільному віці про престижність майбутньої кваліфікації, щонайменше, смішно.

Суспільство

Як не крути, а людина росте і розвивається в суспільстві, переймає від нього певні моральні та етичні принципи і погляди на життя. Сьогодні досить популярними і престижними є професії юридичного та економічного профілю, маркетинг, лінгвістика та програмування. Проте вже в наш час спостерігається надлишок юристів, яким не залишається нічого іншого, як відкривати власні нотаріальні контори, щоб хоч якось забезпечити собі робоче місце. Бухгалтера та економісти в країні з нестабільною політичною та економічною ситуацією явно не будуть надто затребувані, особливо, якщо це фахівці, що закінчили такі популярні нині бухгалтерські курси.

У той же час, у нас катастрофічно не вистачає фахівців далеко не популярних в наш час професій – сантехніків, будівельників, зварювальників, теслярів і т.д. Ці професії не користуються популярністю серед молоді, відповідно лише невелика кількість молодих людей мріє пов’язати своє життя з трудовою спеціальністю.

Фінансові перспективи

Висока стабільна заробітна плата – один з визначальних факторів, який враховують школярі. Звісно, сплативши п’ять років навчання у ВНЗ, потрібно не тільки «відпрацювати» ці гроші, але й забезпечити собі гідне майбутнє. А якщо ваша улюблена професія співпаде ще й з високою оплатою – вважайте, що вам дуже пощастило в житті.

На жаль, сама по собі професія не дає гарантій високої і стабільної зарплати. Заробіток залежить також від того, наскільки хорошим фахівцем ви станете, якою буде ваша кваліфікація, а також на якому підприємстві вам пощастить працювати. Погодьтеся, часто люди, які закінчили один ВНЗ і один факультет, зовсім по-різному влаштовуються в житті і займають різне становище в суспільстві. Тому, брати за основу даний критерій вибору буде надто вже просто і наївно.

Питання майбутньої професії особливо гостро стоїть після школи, адже це пора визначення себе у дорослому житті. 

Як вибрати професію школяру?

• Вибір професії краще зробити в старших класах середньої ланки. Тоді буде час на підготовку до майбутньої професії, та й у багатьох школах в старших класах починається профільна освіта.

• Оціни свої «хочу» і «можу». Постарайся знайти ту професію, в якій найкраще будуть поєднуватися твої бажання і можливості.

• Почитай інформацію про ті професії, які будуть затребувані до кінця твого професійного навчання. Такі прогнози роблять аналітики, і їх можна знайти в Інтернеті. Обирай із затребуваних професій, тоді питання: «як влаштуватися на роботу» не стане для тебе проблемою.

• Не бійся вибирати те, що ти хочеш. Якщо бабуся, дідусь, мама і тато — медики, а в тебе до цього душа зовсім не лежить, не піддавайся на вмовляння. Пам’ятай — тобі з цією професією жити, а не їм.

• Пройди декілька тестів на профорієнтацію. Вони допоможуть виявити ті області роботи, в яких ти досягнеш найбільших успіхів. Вони є в Інтернеті, також їх можна знайти в школі, наприклад, у шкільного психолога.

• Якщо професія або кілька професій обрані, пошукай людей, хто вже працює в цій сфері і поговори з ними. Так ти отримаєш погляд на професію зсередини, дізнаєшся не тільки її плюси, але й мінуси.

Поради для батьків:

• Батьки не повинні тиснути на дитину. Майбутню професію він обере сам. Не варто також вимагати від дитини в ранньому віці обрати професію і всі інші шкільні роки готуватися до неї. У маленької дитини багато інтересів, і з часом вони змінюються. Дочекайтеся, поки дитина твердо не вирішить, що йому найцікавіше, і поки не доведе це своєю поведінкою.

• Допоможіть йому. У дитини може бути багато талантів, але він не завжди про них знає. Пропонуйте своєму чаду різні цікаві заняття, гуртки, секції. Нехай спробує себе багато в чому. Чим більше зробить, тим більше талантів зможе в собі відкрити. Але знову ж, насильно змушувати займатися чимось не треба.

• Коли у дитини з’явився стійкий інтерес до якого-небудь заняття, області науки і пр., закріпіть його. Для цього пропонуйте йому навчальну літературу, диски, фільми. Розмовляйте з дитиною про його інтереси, пропонуйте йому професії, в яких він зможе їх розвинути. Розповідайте своєму синові або дочці про різні професії, залучайте його увагу до них. Нехай він дізнається більше і потім обере, те чим дійсно хоче займатися.

(з просторів інтернету).

"КОЛЬОРОВИЙ" тест

Девіантна поведінка підлітка....

Дистанційне#навчання#Поради#психолога

Як зосередитися на головному? Поради психолога УЧНЯМ під час дистанційного навчання.

Навчання вдома або дистанційно з будь-якого іншого місця може бути дуже ефективним, головне – самоорганізація. Прості поради допоможуть впоратися з великим обсягом роботи і навіть навчитися отримувати задоволення від занять.

Перед початком заняття захистіться від усього, що вас відволікатиме.Передусім – мобільний телефон, навіть якщо він на вібродзвінку, навіть якщо ви плануєте тільки відповідати на СМС. Телефон треба прибрати чимдалі й діставати тільки під час перерв, про які пізніше. Також слід створити навколо себе зону тиші й спокою. Будь-яка незапланована перерва на спілкування зіб’є вас з думки й порушить той порядок запам’ятовування, який ви так довго вибудовували.

Фізіологічні потреби теж не мають відволікати.Під час заняття вам, звичайно, захочеться пити – адже інтенсивна розумова діяльність викликає спрагу. Заздалегідь потурбуйтеся про запас свого улюбленого напою або ще краще – води. Уникайте енергетичних напоїв, якщо ваша мета – саме заняття. Перекус теж має бути приготований заздалегідь: проста і поживна їжа, наприклад, фрукти чи овочі. Уникайте їсти тільки солодке, залиште шоколадному батончику роль десерту – тоді й настрій підвищиться, і з травленням все буде гаразд. Зручний одяг, що не стримує рухів, комфортна температура в кімнаті – усе це теж дуже важливо.

Оберіть відповідний час. Кожен знає, сова він чи жайворонок, тож для дистанційного навчання онлайн можна самому вибрати оптимальну годину для заняття: або рано-вранці, або пізно ввечері. Краще сконцентруватися й ефективно позайматися годину, ніж кілька годин боротися з утомою і вдавати активну діяльність.

Під час занять, якщо вони тривають понад годину, робіть заплановані перерви: після кожних 45 хвилин перемикайтеся на щось інше. Краще за все походити, порухатися, можна зарядитися позитивними емоціями від спілкування з друзями (ось тут і виручить телефон), подивитися коротке відео, перекусити. Довше, ніж на 20 хвилин, відволікатися не варто – адже так можна і забути про головну мету.

До речі, про мету. Дайте відповідь собі на ті запитання, які вас турбують і відволікають від занять. Ось вони, стукаються у ваш мозок: “Як я складу іспит? Подзвонить чи не подзвонить? Вступлю чи не вступлю? Яка в мене буде професія? Скільки я зможу заробляти? Як стати краще за всіх?». На ці запитання необхідно відповісти, інакше мозок буде весь час до них повертатися. Можете навіть виписати їх на папір або обмежитися усними відповідями, головне – щоб вони були логічними, а не емоційними. Наприклад:

«Як я складу іспит?» – «Якщо вивчу ось цей матеріал і ось той, то здам добре, все від залежить від мене».

«Подзвонить чи не подзвонить?» – «Поки що займатимуся й відключу телефон, а потім подивлюся на дзвінки й дізнаюся точно. В усякому разі невдахи нікому не цікаві, тобто іспит – передусім».

Позбавтеся будь-якого внутрішнього негативу, пов’язаного з навчанням. Відстежте свої думки з цього приводу. Наприклад, «Я ненавиджу математику» варто замінити на «Я розумію, що математику треба здати, і я з цим впораюся». Замість «Це надто складно для мене» варто казати «Так, це складно, але я молодець і я впораюся». Улюблене пояснення «Я не можу займатися, тому що…» – далі йде виправдання: гамірно, загубилася улюблена ручка, немає підручників, закінчилася кава. Замість цього варто говорити собі й іншим: «Так, я хотів би, щоб у мене були інші умови для занять, але поки це не так, я займатимуся в будь-якій ситуації».

Буває, що усі умови дотримані, уся родина ходить навшпиньки, найкращі онлайн-курсиготові допомогти в підготовці до іспиту, улюблена ручка на столі, зошити і книжки розкладені навкруги. А ось посидючості бракує. Хочеться бігати й стрибати, але час іде, іспит усе ближче. Що ж робити? По-перше, усвідомити, що ви належите до кінестетичного типуі потреба в русі – така ж важлива для вас, як їжа і сон, тільки треба правильно використати її в навчанні. Спробуйте такі прийоми:

– Коли читаєте матеріал – підкреслюйте, конспектуйте, робіть таблиці. Поєднання руху з розумовою діяльністю допоможе запам’ятати матеріал, краще його систематизувати.

– Слухаєте лекцію і від нерухомості починаєте дрімати? Віджимайте еспандер або розтягуйте гумову стрічку. Можна також робити вправи на фітболі. Звичайно, в класі чи в бібліотеці так не вдасться, зате з онлайн-лекціями – скільки завгодно.

– Доки вчите, сидіть нерухомо й зосереджено, а коли повторюєте чи відповідаєте – можна пострибати або покидати м’ячем у стінку. Ви здивуєтеся, але запам’ятати вийде набагато більше.

Звичайно, це не всі корисні поради, але найголовніші, які допоможуть підготуватися до будь-якого іспиту і впоратися з будь-яким обсягом матеріалу.