НАСИЛЬСТВО -це....

16 днів проти насильства

Як розпізнати, що дитина потребує психологічної допомоги.

10 психологічних трюків для щоденного життя.

10 психологічних трюків для щоденного життя

1. Лайфхак з інформацією

Те, що ти читаєш залишає слід у мозку.

Негативна стрічка тягне вниз, позитивна - формує інший напрям.

Ти буквально створюєш свою реальність, коли обираєш, що дивитись і слухати.

2. Правило пояснення

Якщо застряг в думках, поясни ситуацію вголос, ніби розповідаєш другу.

Вербалізація розсіює емоційну напругу.

3. Сила слова "поки що".

"Я не вмію" -- "Я не вмію поки що".

Додає перспективу і знімає відчуття безпорадності.

4. Трюк із майбутнім “я"

Перед вибором спитай: "Що мені подякує моє “я” через рік?".

Це вмикає стратегічне мислення.

5. Ефект двох хвилин

Якщо щось займає менше двох хвилин - зроби це одразу.

Це різко зменшує прокрастинацію і дає відчуття контролю.

6. Метод "одного кроку"

Коли щось лякає масштабом, зроби не все, а один найдрібніший рух.

Мозок зчитує початок як успіх і вже не блокує дію.

7. Заміна питання

Не "чому я так зробив?", а "для чого мені це було потрібно?".

Другий варіант дає більше усвідомлення і менше провини. 

8. "Що зі мною доброго?"

У моменти самокритики задай питання: «Що я зараз роблю правильно?»

Це перезапускає фокус із дефіциту на ресурс.

9. Трюк із позитивним завершенням

Перед сном подумай про 3 маленькі позитивні моменти дня.

Це тренує мозок шукати хороше і покращує настрій навіть у стресові періоди.

10. Принцип маленьких перемог

Кожен виконаний і закреслений пункт у списку справ дає дофамін.

Пиши навіть дрібниці - мозок отримує нагороду.

з мережі

Де межа між «невихованістю» та гіперактивністю ???

Де межа між «невихованістю» та гіперактивністю?

1. Що таке гіперактивність?

У психології та медицині частіше йдеться про РДУГ (розлад дефіциту уваги з гіперактивністю). Його ключові ознаки:

• дитині складно довго концентруватися на завданні;

• вона швидко відволікається навіть на дрібні подразники;

• багато рухається, ніби «не може сидіти на місці»;

• говорить надміру, перебиває інших, «випереджає» події;

• важко дочекатися своєї черги у грі чи діалозі;

• поведінка повторюється у різних ситуаціях (вдома, у школі, з друзями) і не залежить лише від правил чи настрою.

2. Що більше схоже на «невихованість»?

• дитина може поводитися бурхливо, але в потрібний момент (наприклад, коли щось дуже цікаво чи важливо) контролює себе;

• «погана поведінка» проявляється лише в окремих місцях чи ситуаціях (наприклад, тільки вдома або тільки у школі);

• реакція залежить від послідовності правил і вимог дорослих: якщо є чіткі межі та наслідки, дитина з часом навчається дотримуватися їх.

3. На що звернути увагу?

• Тривалість і стабільність симптомів: якщо проблеми тривають понад 6 місяців і спостерігаються всюди – це привід для консультації.

• Інтенсивність: чи заважає поведінка дитині навчатись, спілкуватись, виконувати прості щоденні завдання.

• Реакція на правила: якщо послідовне виховання та чіткий розпорядок не змінюють ситуацію, це скоріше про особливості нервової системи, ніж про «невихованість».

4. Що робити батькам?

• Створювати структурований розпорядок дня.

• Давати короткі та зрозумілі інструкції.

• Хвалити за навіть маленькі успіхи.

• Обмежувати надлишок подразників (телевізор, гаджети).

• За потреби — звернутися до дитячого психолога або невролога для діагностики РДУГ.

Важливо: гіперактивність – це не «погана поведінка», а особливість розвитку мозку. Але й «невихованість» теж не виникає «просто так»: зазвичай вона пов’язана з непослідовністю правил у родині чи нестачею уваги до дитини.

з мережі 

Год. спілкування "Найвища цінність - ЖИТТЯ" Війтівецький ліцей.

ЖИТТЯ, є однією з найвищих цінностей, якщо не найвищою, в житті людини, що підкреслюється як у Конституції України, так і в народній мудрості. Його унікальність, неповторність та цінність полягає в тому, що воно дається один раз, і тому потребує дбайливого ставлення, осмисленого проживання та збереження. 

#Год_спілкування_Найвища_цінність_ЖИТТЯ_Війтівецький_ліцей 7, 9 - А , 

9 - Б, 11 кл.

Що відбувається з нашою психікою під час тривалої війни 💙💛

Що відбувається з нашою психікою під час тривалої війни

Тривалий стрес і напруга від війни призводять до змін у психіці, які ми не завжди помічаємо. Під час тривалої війни ми відчуваємо емоційне виснаження, можуть відбуватися зміни у біохімії мозку, емоційній сфері, поведінкових патернах та соціальних зв'язках.

🔸 Виснаження біологічних ресурсів та зміни у хімії мозку

Надмірне вироблення кортизолу - гормону, який відповідає за адаптацію до стресу, призводить до зниження рівня дофаміну та серотоніну, що є причиною апатії, депресії, порушення сну, зниження рівня енергії та мотивації. 

🌿 Регулярні фізичні вправи, свіже повітря, збалансоване харчування допоможе підтримувати настрій та енергію.

🔸 Втома від співчуття та емоційне оніміння

Травматичні історії, які є у просторі щодня під час війни, виснажують емоційні ресурси. Це називається вікарною травмою, або вторинною травматизацією, яка проявляється через емоційну виснаженість, пригнічення та втрату емпатії. Настає так звана «втома від співчуття», коли психіка «вимикає» здатність до глибоких емоцій, щоб захистити себе від виснаження. Вцілому емоційний фон може бути більш "збіднілим".

🌿 Відстежуйте, коли ви починаєте емоційно «перегорати», і робіть паузу. Практикуйте «емоційне розвантаження» через творчість, фокусуйтеся на власних межах, щоб не брати на себе надмірні переживання. Знаходьте джерела позитивних емоцій, щоб розширювати палітру почуттів на наповнювати себе ресурсом. 

🔸 Когнітивна втома

Тривале перебування в умовах високого стресу виснажує когнітивні ресурси, що ускладнює здатність концентруватися, швидко приймати рішення та обробляти інформацію. Мозок постійно працює у стані підвищеної тривоги, намагаючись адаптуватися до непередбачуваних загроз. Під час тривалої війни когнітивна втома стає ще глибшою, оскільки ресурси мозку спрямовані на виживання, а не на повноцінну розумову діяльність.

🌿 Плануйте регулярні паузи для відпочинку, впроваджуйте техніки релаксації, майндфулнесу та підтримуйте когнітивну активність, виконуючи нескладні, але цікаві завдання.

🔸 Зміна поведінкових патернів

У стані хронічного стресу поведінка може ставати більш регідною. Людина все більше уникає нових ситуацій, боїться спонтанності у звичайних сферах життя, навіть приємні сюрпризи можуть викликати негативну реакцію. Це - захисний механізм, спрямований на збереження енергії та мінімізацію потенційних стресорів.

🌿 Вводьте маленькі зміни у рутині (інша дорога додому, нова зачіска тощо), пробуйте щось нове - це дає психіці безпечний простір для адаптації. 

🔸 Перебудова соціальних зв’язків під впливом стресу

Хронічний стрес змінює наше ставлення до соціальної взаємодії, яка в умовах постійного напруження стає енергетично затратною. Виснаження психічних ресурсів ускладнює підтримку міжособистісних контактів, адже навіть рутинне спілкування потребує додаткових когнітивних і емоційних зусиль. Тому люди можуть обмежувати або мінімізувати зв’язки, зберігаючи енергію для базових потреб.

Хоча тимчасова ізоляція може дати полегшення, вона несе ризик подальшого емоційного виснаження через втрату підтримки, адже соціальна взаємодія - це важливий ресурс для відновлення психологічної стійкості.

 🌿 Вибудовуйте коло підтримки, орієнтуючись на контакти, які не вимагають значних енергетичних затрат і дарують відчуття безпеки та підтримки. Варто шукати соціальні групи або ініціативи, які поділяють ваші інтереси та цінності, оскільки це сприяє взаємній емпатії та знижує напругу. Спробуйте поступово відновлювати зв’язки з друзями та знайомими, щоб отримувати ресурсну підтримку та відчуття приналежності, важливе для психічного благополуччя.

🔸 Емоційна десенсибілізація та групова нормалізація

Постійний контакт із стресовими ситуаціями може зробити нас менш чутливими до небезпеки - це називається емоційною десенсибілізацією. Психіка адаптується, і ми стаємо більш «загартованими». У спільнотах, які тривалий час живуть у стресових умовах, формується групова нормалізація: люди перестають сприймати загрозу як щось виняткове, відносячи її до звичної реальності.

🌿 Загартованість - це важливий ресурс для виживання. Водночас важливо об'єктивно оцінювати загрози та не ігнорувати їх. Піклуйтеся про свою безпеку, тримайте руку на пульсі життя, не забувайте жити... Дбайте про рутину: працюйте, вчіться, любіть, творіть, наскільки дозволяють обставини. Саме так ми зберігаємо баланс між стійкістю та нормальним життям, яке є основою нашого психологічного здоров’я.

🔵 У тривалих кризових умовах психологічні реакції стають глибшими, а разом із викликами формуються й нові стратегії адаптації. Це не унікальний досвід в історії людства, але дуже особливий у нашій власній історії. Проходячи через темні часи, ми стаємо сильнішими.

Тримаймося! 

З вірою у перемогу 💛🩵

©️ Анна Паливода,

психологиня, кризова консультантка 

#психологія #хронічний_стрес #психологія_війни